Два жителі села Небилів, що на Галичині, Іван Пилипів та Василь Єліняк прибули в Квебек на пароплаві "Орегон" 6 вересня 1891 року. За подорож до Канади заплатили $15. Село Небилів - тепер Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Про це пише видання Gazeta.ua.
Масове переселення українців до Канади почалося наприкінці ХІХ століття, коли канадський уряд активно заохочував широкомасштабну імміграцію з Центральної, Південної та Східної Європи. До 1914 року, коли з початком Першої світової війни потік іммігрантів загальмувався, близько 170 тисяч українських селян перетнули Атлантику і опинилися в Канаді.
Українці оселилися у провінції Альберта. Заплатили Іван Пилипів і Василь Єлиняк по 10 доларів і отримали по 160 акрів землі. Жили у бараках, корчували ліси, вергали каміння у фермера. Після жнив, Пилипів поїхав на батьківщину за родиною. Розповів про свої успіхи землякам. Почав агітувати сусідів поїхати до Канади.
Повернувся Пилипів в Канаду, там одружився, народилося четверо дітей. Мав двоповерховий будинок, п'ять ферм, 15 земельних ділянок під забудову у Вінніпезі, наймані робітники доглядали господарство. Найстарший син Василь мав п'ять ферм, Микола працював у місті робітником, чоловік доньки Анни трудився на фабриці. Іван Пилипів прожив 77 років і помер у 1936 році.
Два роки Василь Єлиняк збирав гроші, щоб поїхати в Небилів за своєю сім'єю. У Калуші отримав загальногромадянський паспорт і разом із шістьма сім'ями земляків повернувся на нову батьківщину на пароплаві. Єлиняк заснував містечко Една-Стар (згодом Чіпман, Альберта), став успішним фермером. 3 січня 1947 р. у Верховному суді Канади в Оттаві отримав від Уряду почесне громадянство Канади. У місцевості Чіпмені, де він похований (помер у 1956 році), йому споруджено пам'ятник. Василь прожив 98 років і залишив по собі на канадійській землі семеро дітей, п'ятдесят одного онука та шістдесят двох правнуків. Сьоме покоління піонерів Канади живе нині.
