Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Галицький мамонт, на якого усі чекають. Історія у фотографіях
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Галицький мамонт, на якого усі чекають. Історія у фотографіях

Улюблений музей усіх львів’ян, який ще наприкінці ХІХ ст. започаткував граф Володимир Дідушицький, готує оновлену експозицію. Вже до кінця цього року відвідувачі зможуть побачити славнозвісного галицького мамонта. У Львівському державному природознавчому музеї Національної академії наук України відшукали для Гал-інфо архівні фото на яких видно, як виглядав головний експонат колекції.
Шкіра, бивні та частина кісток викопаних у Старуні. Фото з photo-lviv.in.ua.
Шкіра, бивні та частина кісток викопаних у Старуні. Фото з photo-lviv.in.ua.
1/1

У 1907 році преса всього світу розповідала про дивовижну знахідку. В селі Старуня Богородчанського району (Івано-Франківська область) під час розробки озокеритної шахти, яка була у власності німецької фірми «Камп і Мюллер», на глибині 12,5 метрів працівники виявили тушу мамонта.

Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
Інформація про знахідки у Старуні. Газета Kurjer Stanisławowski та журнал Nowości Illustrowane. Фото з photo-lviv.in.ua
1/3

Як розповів Гал-інфо провідний експерт, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей, ця сенсаційна знахідка була зроблена цілком випадково.

Львів’яни знову можуть побачити мамонта і волохатого носорога (Фото)

Однак вона стала надзвичайно великою подією, і преса всього світу обговорювала її. Якби не механік, який зауважив на відвалі шахти великі кістки і повідомив про це до Богородчанського староства, то, очевидно, експонати були б втрачені.

Робітники забрали собі клапті шкіри, яка була збережена в доброму стані, щоб зробити із неї постоли. Пізніше, коли приїхала делегація з музею Дідушицьких зі Львова збирати ті рештки, то частини шкури в людей доводилося відбирати через суд. У музеї є навіть ці супровідні листи з Богородчанського суду, якими супроводжувалися клапті шкури, котрі ще потім досилали до Львова.

В архіві музею зберіглося історичне фото 1907 року делегації Природничого музею Дідушицьких, яка приїхала до Старуні визначати кістки знайдені в шахті.

1907 рік, с. Старуня. Делегація Музею Дідушицького біля решток мамонта. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1907 рік, с. Старуня. Делегація Музею Дідушицького біля решток мамонта. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1/1

«На фото Тадеуш Дідушицький, зять графа Володимира Дідушицького. На той час він був управителем музею. Дідушицькі тоді були ординатами. Також видно Мар’яна Ломницького  – директора музею. Завдяки діяльності цих людей мамонт потрапив до Львова, а не до Кракова, бо там була і краківська делегація. Поки поляки поїхали залагоджувати це офіційно через уряд, наші запросили власника копальні до музею. Показали йому все і за короткий час мамонта привезли до Львова», - розповів Андрій Бокотей.

1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Експозиція середини 50-х рр. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Експозиція середини 50-х рр. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1/2

Окрім цього фото, зберіглося ще кілька світлин з експозиції радянського часу. Андрій Бокотей зауважив, що через незручну локацію обрану для експонату, оглянути його було дуже важко. Окрім того, вигляд спотворювали підпорки за допомогою яких і кріпився кістяк мамонта. Експонувався він дуже не зручно і оглянути його було складно.

Окрім того, є фото, на якому зображено солдата під скелетом мамонта.  

1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Мамонт. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Мамонт. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1/1

«Невідомо як і чому він взагалі туди став, бо це було заборонено. Однак на світлині видно, що скелет тримало 8 металевих колон-опор, що дуже спотворювало експозицію. Вага кісток мамонта близько тонни. Зараз мамонта змонтували так, щоб не  було жодних колон і ніщо не відволікало увагу він головного експоната», - сказав Андрій Бокотей.

Мамонт (60-ті роки). Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Мамонт (60-ті роки). Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Голову мамонта повернули в експозицію у 2012 році.
Голову мамонта повернули в експозицію у 2012 році.
1/3

Наразі науковці завершили монтаж і тепер проводять косметичні роботи. Оновленого мамонта поки не показують тримаючи інтригу до завершення реставрації, а відкриття експозиції стане справжньою сенсацією 2018 року.

Галицьке «Discovery»: мамонт, зубр і чарівні шафи

Також працівники музею просять львів’ян допомогти наповнити архів фотографій з улюбленого музею Львова. Якщо раптом у вас є світлини з відвідин цього музею ви можете принести їх за адресою: вул. Театральна, 18, 79008, Львів.  Або ж відсканувати їх самостійно та відправити на е-mail: office@smnh.org.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ