Сьогодні, 21 червня, у Державному природознавчому музеї НАН України, що у Львові, відбулася презентація виставки "Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова". Вона стане першою в новій постійній експозиції "Симфонія життя". Про це інформує кореспондент Гал-інфо.
Вперше за кілька останніх десятиліть львів’яни та гості міста зможуть побачити унікальні експонати – доісторичні мамут найвеличнійший і носоріг волохатий. Понад 20 років вони були недоступні для публіки та потребували реставрації.
Нагадаємо, що у 2012 році Державний природознавчий музей НАН України став учасником проекту "Динамічний музей" Фонду Ріната Ахметова. Однак, через початок російсько-української війни фінансування було призупинено. Загалом проект передбачав облаштування усього музею, однак із тих коштів, які залишилися після інфляції, вирішили повертати в експозицію мамута та волохатого носорогу.
Як зазначив директор Державного природознавчого музею НАН України Тарас Яницький під час брифінгу, нарешті після 25 років у музеї відкривається така постійна експозиція.
"Наш музей має довгу та славну історію. Він був заснований графом Володимиром Дідушицьким ще в середині ХІХ ст. Майже 150 років тому була вперше відкрита експозиція і сьогодні вона знову повертається до Львова. Зараз ми несемо знання", - сказав Тарас Яницький.
Старі фото музею Дідушицького: від часів графа до "совєтів"
Професор Університету Цюріха (Швейцарія) Ганс-Конрад Шмуц, який був консультантом в підготовці цього проекту, розповів про місію музеїв у сучасному світі.
Він наголосив, що Державний природознавчий музей НАН України оновлюється у такий непростий для Україна час, адже в країні йде війна.
"На сьогодні музеї стали своєрідним фундаментом для стабілізації суспільства, адже ми прагнемо до того, щоб до нас приходили відвідувачі з сім'ями. Музеї, як і культуру загалом, не можна вважати просто якоюсь декорацією до більш важливих сфер життя. У них своя місія – тут пізнається навколишній світ і формується особистість людини", - сказав Ганс-Конрад Шмуц.
Представниця Фонду Ріната Ахметова Тетяна Кухоцька заявила, що подібної експозиції немає в Україні.
"Ми надзвичайно вдячні усім представникам музею, бо те, що ми тут побачили – це надихає. Люди йдуть вперед попри різноманітні труднощі. Я сподіваюсь, що для інших музеїв це стане високою планкою, яка дозволить змінити музейний простір нашої країни. Таких експозицій в Україні наразі немає", - сказала вона.
Тетяна Кухоцька додала, що наразі проект "Динамічний музей" повністю виконаний.
Музейники зазначають, що й надалі будуть шукати можливості та меценатів, аби відкрити усі 23 зали та зробити їх такими ж сучасними.
Провідний експерт, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей розповів, що експозиція складається із трьох залів та двох інтерактивних кімнат для дітей.
У коментарі Гал-інфо він детально розповів про концепцію виставки та про те, які експонати тут можна побачити.
Льодовикова епоха
За словами Андрія Бокотея, на початку експозиція розповідає про те, чому виникають зледеніння Землі, про Четвертинний період, Льодовикову еру, а також про те, якою була погода, про тварини та рослин того часу.
Також можна довідатись про Мамутову прерію, яка була найбільшою екосистеми планети 15 тис років тому. Трав’яний покрив формували не мохи, як у тундрі, а злаки. За короткий період спекотного літа в тундростепу встигало вирости рясне різнотрав’я заввишки до 2 м.
Світ мамута
Експозиція розповідає про те середовище, у якому жив мамут. Тут можна побачити рослинки, які збереглися до наших днів і були ровесниками мамутів та волохатих носорогів, але лише у висотному поясі, тобто це альпійський пояс гір, або тундра за полярним колом.
"Основним експонатом виставки є скелет молодої самки мамута, який був знайдений у 1907 році на Передкарпатті, поруч із с. Старуня, зараз це Богородчанський район Івано-Франківської області.
Старунські знахідки – це унікальні знахідки світового значення, адже і мамут, і носоріг – це не лише кістяки, але й м’які тканини та шкіра мамута", - наголосив Андрій Бокотей.
Він додав, що за радіовуглецевим датуванням вік самки мамута становить близько 25 тис. років.
"Близько 25 тис. років вона пролежала в землі і збереглася у досить доброму стані. Якщо у вічній мерзлоті мамути зберігаються досить добре, то у нашій широті такі м’які тканини тривалий час не зберігаються", - наголосив Андрій Бокотей.
У Львові вперше за 20 років показали галицького мамонта. Фото. Відео
За його словами, на нашій території жили не лише мамути. Саме тому в експозиції можна побачити зуби різних видів слонових: мамута найвеличнішого, степового слона, лісового слона.
"Звичайно, якщо є великі стада травоїдних, то були і хижаки, які ними харчувалися. В експозиції вони також представлені", - сказав Андрій Бокотей.
Світ людини
Експозиція присвячена давній людині розповідає, що впродовж тривалого часу жили різні види людей.
Тут можна побачити фігуру кроманьйонця, людини пізньої кам’яної доби, яка виконана дуже детально. Над фігурою довго працювали, аби досягнути такої деталізації. Саме тому можна роздивитися найменші деталі, як от поламаний палець на руці, який неправильно зрісся.
"Кроманьйонець жив тут, на наших теренах, і також полював на великих тварин. Кістки використовували при будівництві житла, а зі шкіри робили одяг. Кроманьйонці були першими відомими представниками людини розумної в Європі. Вони витіснили неандертальців близько 40 тис. років тому і проіснували близько 30 тис. років", - розповів Андрій Бокотей.
Світ носорога
У тій самій шахті, що знайшли мамута, на глибині 17,6 метрів, робітники виявили наступну тушу – волохатого носорога.
"Збереглася голова, ліва кінцівка та двометровий клапоть вирваної шкіри. Носоріг був добре збережений, саме тому ми маємо мокрі препарати: гортань, ліве та праве око, носові перегородки, під’язикову кістку, частину губи та шкіру. Також можна побачити зуб та вушний хрящ.
Поруч було знайдено рештки жаби, яким також тисячі років, рештки птаха костогриза, який зберігся у досить не поганому стані", - сказав Андрій Бокотей.
Галицький мамонт, на якого усі чекають. Історія у фотографіях
Він наголосив, що вперше у музеї експонують шерсть волохатого носорога та згусток крові. їх навіть експонуються у старовинних колбах у які рештки помістили таксидермісти графа Дідушицького.
Як зазначив Андрій Бокотей, у виставковій залі, яка присвячена мамуту, можна побачити етикетки підписані рукою тогочасного директора музею Мар’яна Ломницького, який і привіз ці експонати до Львова.
"Цікаво, що у лівому боці носорога був отвір, який ймовірно був зроблений списом давньої людини. Припускають, що за ним гналися мисливці, а він впав у нафтову калюжу, де і зберігся. На момент знахідки це був перший носоріг, який був виявлений на теренах Галичини. Таксидермісти не знали як він виглядав, тому відтворили його у тій позі, у якій його знайшли. Тоді над ним працював Францішек Калькус – відомий препаратор Музею Дідушицьких", - розповів Андрій Бокотей.
Команда Дідушицького: люди, які створили один з найбільших музеїв Європи
Музей запрошує дорослих та дітей відвідати експозицію "Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова", яка почне працювати з 26 червня.
Вартість дитячого квитка – 20 грн. Дорослого – 40 грн.
Музей працює з 11.00 до 18.30 год. Усі дні окрім понеділка та вівторка.
Як повідомляло Гал-інфо, у 2012 році проектну заявку "Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею" одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту "Динамічний музей" фонду "Розвиток України". Музей мав отримати грант від Фонду Ріната Ахметова у сумі 10 млн грн.
Спочатку проект "Динамічний музей" передбачав виділення 3 грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР ухвалила рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.
Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що на вул. Театральній, 18. Виставка "Мандрівка у минуле" розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.
Довідка.
Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – понад 400 тис. експонатів основного фонду та 200 тис. експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.
У 1995 році Державний природознавчий музей НАН України у Львові був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 24 кандидати і 4 доктори наук.
Палац Дідушицьких (вулиця Театральна, 18) – споруда в стилі класицизму XVIII-XIX століть.
