Слухай онлайн
Cуспільство  |  Історія

У Львові вперше за 20 років показали галицького мамонта. Фото. Відео

У львівському Державному природознавчому музеї Національної академії наук України завершили реставрацію та монтування головного експонату майбутньої виставки – кістяка мамонта. Сьогодні експонат показали журналістам, відтак до кінця року у музеї відкриють виставку, де цей мамонт, а також опудало волохатого носорога стануть головними артефактами. Про це повідомив кореспондент Гал-інфо.
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/15

Як розповів Гал-інфо провідний експерт, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей, кістяк самиці мамонта укріпили та змонтували, і він готовий до експонування.

Галицький мамонт, на якого всі чекають

«Скелет мамонта – це основний експонат виставки «Льодовиковий період», яку музей планує відкрити ще у цьому році. Знайдений він був у 1907 році в с. Старуня Богородчанського району (Івано-Франківська область) під час розробки озокеритної шахти. Вона була у власності німецької фірми «Камп і Мюллер». Тоді на глибині 12,5 метра працівники виявили тушу мамонта», - сказав Андрій Бокотей.

Він додав, що зберігся не лише скелет доісторичної тварини, але й зразки м’яких тканин. Також музейники експонуватимуть шкуру мамонта, яку в той час довелося вилучити у працівників шахти.

1907 рік, с. Старуня. Делегація Музею Дідушицького біля решток мамонта. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1907 рік, с. Старуня. Делегація Музею Дідушицького біля решток мамонта. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Шкіра, бивні та частина кісток викопаних у Старуні. Фото з photo-lviv.in.ua.
Шкіра, бивні та частина кісток викопаних у Старуні. Фото з photo-lviv.in.ua.
1/2

Нагадаємо, що люди, які натрапили на рештки мамонта, позабирали собі клапті шкіри, яка добре збереглась. Щоб поробити з неї постоли. Пізніше, коли зі Львова приїхала делегація з музею Дідушицьких, фрагменти мамонтової шкури, довелося відбирати через суд. У музеї збереглись навіть листи з Богородчанського суду, якими супроводжувалися клапті шкури, котрі потім доправляли до Львова.

У Львові готують сенсаційне повернення мамонта і волохатого носорога

Також на виставці у вигляді мокрих препаратів експонуватимуть м’які тканин та зразки шерсті.

«У старій експозиції музею мамонт був розміщений в іншому місці. Така позиція була досить невигідною для сприйняття, адже скелет розміщували на нижчому рівні: відвідувачі не мали можливості належно оцінити розмірів знахідки. Це дуже велика тварина, яка жила понад 10 тис. років тому на наших теренах, і ми хотіли б передати її масштаб», - сказав Андрій Бокотей.

1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Мамонт. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Мамонт. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Мамонт (60-ті роки). Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
Мамонт (60-ті роки). Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1950-60-ті р. Експозиція палеонтологія. Фото надані Гал-інфо з архіву Державного природознавчого музею Національної академії наук України
1/3

Як зазначив Андрій Бокотей, протягом останніх півроку реставраційна майстерня музею займалася реставрацією основних об’єктів, які будуть представлені в названій експозиції – це скелет мамонта та опудало волохатого носорога.

«Основні роботи, які були проведені з об’єктом, – це знепилення, адже йому вже понад 100 років. Кістяк був відчищений. Кістки пройшли рентгенівське обстеження, щоб зрозуміти, яка частина кістки є рідною, а яка ще 100 років тому була дороблена за допомогою гіпсу.

Також кожну кістку просочили антигрибковим розчином, щоб унеможливити псування. Скелет дуже подрібили робітники шахти, які його знайшли. Вони не розуміли, що це за тварина, думали, що це віл. Тому кістки заповнили спеціальними розчинами, які укріпили їх», - сказав Андрій Бокотей.

Він додав, що після проведення такої ґрунтовної реставрації галицький мамонт не потребуватиме втручання фахівців ще найближчі сто років.

Як зазначив науковець, музейники змінили спосіб експонування мамонта.

«Раніше кістяк експонували на спеціальних семи опорах, що псувало сприйняття експоната. Ми вирішили зробити йому спеціальний ергономічний каркас. Тепер кожна кістка охоплена металевим хомутом і зафіксована в належному положенні. Закріплений він не до підлоги, як було раніше, а до стелі», - пояснив Андрій Бокотей.

Що відомо про мамонта?

Андрій Бокотей розповів, що кістяк належав молодій самці. На момент загибелі їй було 8-10 років.

«Загинула вона в озокеритовій ямі. Важко передбачити, як саме вона туди потрапила, але з в’язкої речовини тварина вже не змогла вибратися вона потонула. Завдяки тому, що нафта та парафіни чудові консерванти, збереглися м’які тканини, шкіра та фрагменти шерсті. Власне, ми маємо зразки її шерсті, мамонтиха була руденькою», - сказав Андрій Бокотей.

Зразок шерсті мамонта. Фото- Гал-інфо.
Зразок шерсті мамонта. Фото- Гал-інфо.
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

Галицький мамонт, на якого усі чекають. Історія у фотографіях

Про що розкаже «Льодовиковий період» в музеї?

«У залі, де експонуватимуть кістяк мамонта, буде починатися розповідь про Льодовиковий період. Про те, коли він тривав і які процеси тоді відбувалися. Йтиметься про великих викопних тварин, які не дожили до наших днів: мамонтів, волохатих носорогів, печерних левів, ведмедів та гієн... Також буде оповідь про тварин, які жили поруч із вимерлими видами і збереглися до наших днів. Це косулі, вовки, лисиці, зайці, хом’яки.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

У наступному залі ми розповімо про давню людину та її вплив на природу. Очевидно, що вона істотно спричинилася до вимирання цих великих тварин, які не дожили до наших днів. В третьому залі йтиметься про Старунський комплекс, тут експонуватимуть волохатого носорога, а також усі ті рештки, які були знайдені у шахті. Можна буде побачити врізці рослин, комах, ссавців та земноводних того часу», - розповів Андрій Бокотей.

Вартість реставраційних робіт мамонта та волохатого носорога становить близько півмільйона гривень.

Як розповів менеджер проектів та програм Фонду Ріната Ахметова Андрій Хворостянко, станом на кінець 2016 року було відновлено фінансування проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України».

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

«Станом на травень 2017 року повністю виплачені всі зобов’язання перед музеєм. На цей момент вже відреставровані останки мамонта та волохатого носорога, які є центральними експонатами задуманої виставки. Ми знаємо про труднощі, з якими довелось зіштовхуватися музею, адже саме приміщення є пам’яткою архітектури та потребує уваги. Ми не маємо питань до музею і розуміємо усі складності цього проекту. Додам, що також заплановано наповнити експозиційні зали мультимедійними обладнанням та контентом. Це буде цікаво як для найменших діток, так і для їх батьків. Ми хочемо, щоб у музей приходили цілими сім’ями, що люди мали можливість вивчати та досліджувати, дізнаватися щось цікаве.

Завдання цього проекту – це запровадити сучасні технології в одному із найкращих музеїв України та повернути до музейного простору відвідувачів різного віку», - сказав Андрій Хворостянко.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо
1/20

Як повідомляло Гал-інфо, у 2012 році проектну заявку «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України». Музей мав отримати грант від Фонду Ріната Ахметова у сумі 10 млн грн.

Спочатку проект «Динамічний музей» передбачав виділення 3 грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР ухвалила рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.

Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що на вул. Театральній, 18. Виставка «Мандрівка у минуле» розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.

Довідка.

Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів з 1870 року. Фонди Музею – понад 400 тис. експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.

У 1995 році Державний природознавчий музей НАН України у Львові був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 24 кандидати і 4 доктори наук.

Палац Дідушицьких (вулиця Театральна, 18) – споруда в стилі класицизму XVIII-XIX століть.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...