Державний природознавчий музей Національної академії наук України, що у Львові на вул. Театральній, 18, має шляхетну історію. Завдяки щедрості та старанням графа Володимира Дідушицького львів’яни отримали один із найбагатших у світі музеїв.
Природничий музей у Львові був відкритий 1870 року. Про те, як змінювалася експозиція музею, Гал-інфо поспілкувалося з провідним експертом, завідувачем відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрієм Бокотеєм.
Експозиція очима графа Дідушицького
На прохання Гал-інфо працівники музею відшукали в архівах рідкісні фото зроблені в музеї ще за часів графа Дідушицького.
«Коли граф придбав це приміщення на вул. Театральній, то його довелося повністю реконструювати та адаптувати під музей. Сюди було вкладено колосальні ресурси, адже для збільшення площ довелося об’єднувати кімнати, а відтак укріпляти стіни», - розповів Андрій Бокотей.
На другому поверсі будівлі, саме в тих залах, якими найбільше опікувався граф і де була експозиція птахів хребетних тварин, досі збереглися старі шафи.
«Музеї тоді ще були не такими популярними, музейництво тільки зароджувалося, і це викликало цікавість саме по собі, бо ніхто не уявляв, що тварину можна зафіксувати і показувати через скло. Тут же відвідувачам було представлено величезне їх розмаїття, надзвичайно якісна робота, і це справляло неабияке враження на людей в середині ХІХ століття. Тепер уже ніхто так не експонує. Вважають, що таким чином побудована експозиція не сприймається», - розповів Андрій Бокотей.
Усі шафи були виконані на замовлення та спеціально адаптовані під другий поверх музею. Зараз їх повністю відреставрували та зберегли їхній автентичний вигляд таким, як його бачив Володимир Дідушицький.
Як пояснив Андрій Бокотей, оскільки фондосховищ музей не мав, то усі експонати колекцій граф розміщував щільно у шафах.
Екскурсія 1912 року
Працівники музею відшукали дві рідкісні фотографії, які були зроблені 1912 року.
«Це фото 1912 року. Бачимо Мар’яна Ломницького, який був на той час директором музею. На фото видно, що він проводить екскурсію музею для якогось жіночого товариства. Усі ці шафи, які зображені на фото, є у музею і досі стоять на своїх місцях. Наступне фото – це також директор Ломницький, який проводить екскурсію у геологічній частині експозиції на третьому поверсі», - пояснив Андрій Бокотей.
Додамо, що Мар’ян Ломницький – це відомий галицький науковець-натураліст. У 1905 році він обійняв посаду куратора відділу зоології Музею імені Дідушицьких у Львові. Дослідник передав музею всі свої колекційні збори.
Також у 1907 році Мар’ян Ломницький був у складі делегації, яка поїхала до с. Старуні, та привезла звідтам до Львова славнозвісного мамонта та волохатого носорога.
Оспівування мисливства
Ще одне фото, про яке мало що відомо, показує глядачу виставку, присвячену мисливству.
«Тут зображені мисливські трофеї. Саме у такому вигляді їх зберігали. Видно два беркути, пугач, рисі, зайці, вовки, лисиці, козулі. Деякі є у нашій колекції, як-от знаменита рись, яка навіть перемагала у конкурсах. Нині вона представлена у виствці музею. Насправді граф Дідушицький багато експонатів дарував, якщо мав однакові або подібні», - розповів Андрій Бокотей.
Команда Дідушицького: люди, які створили один з найбільших музеїв Європи
За словами Андрія Бокотея, в одному із залів, ще за часів графа, була експозиція, що оспівувала мисливство.
«Тепер у цьому залі хочемо показати, яким насправді жахом є мисливство. Ми спробуємо зробити так, щоб це справило враження. Потрібно, щоб люди зрозуміли, що вбивати тварин в наш час – це за межами людяності. Їх і так залишилося не багато, а є такі, що перебувають на межі зникнення», - зазначив Андрій Бокотей.
Він пояснив, що в часи графа Володимира Дідушицького вважали, що хижі тварини є шкідниками.
«Відтак, ведмедів, вовків, лисиць, орлів, великих сов просто масово знищували. У нас в колекції 56 чучел беркута. Водночас нині й десяти пар цих птахів не гніздиться в Україні. Це справді дуже рідкісний вид», - зазначив Андрій Бокотей.
Радянська експозиція з елементами пропаганди
У музеї також зберігаються архівні фото експозиції радянський часів.
Період 50-60-их років. Зі світлин видно: мало що змінилося, але додалися потрібні на той час акценти. Наприклад, збереглися фото, присвячені зерновим, урожаю та аграрній сфері.
Також є фото дворику музею.
«На фото виставка грибів. До генеральної реконструкції будівлі у дворику була клумба і росли два клени», - зазначив науковець.
У Львові готують сенсаційне повернення мамонта і волохатого носорога
Збереглися і світлини головних експонатів музею - мамонта та волохатого носорога.
Андрій Бокотей звернув увагу на фото виставки, приуроченої еволюції людини.
«Експозиція про еволюцію людини, як бачимо, була з відвертим антирелігійним підтекстом», - сказав він.
Ще одне фото експозиції того часу. Зокрема, зображено тодішнього директора музею Павла Балабая, який керував тут у 40-их роках.
«Очевидно, ця частина експозиції присвячена йому. Він займався викопними рибами, і ми бачимо експозицію давньої вимерлої групи риб», - сказав Андрій Бокотей.
Додамо, що на фото, де виставка радянського періоду – 1970-80 роки, видно, що експозиція не змінилася і не оновилася з часів Дідушицького.
Цікавою світлиною з архівної колекції є знімок фасаду музею. За словами Андрія Бокотея, очевидно, він був зроблений наприкінціХІХ - на початку ХХ ст. Ракурс свідчить, що перед музеєм була велика площа, а на фасаді видніється напис польською мовою: сповіщає, що це музей Дідушицького.
Галицький мамонт, на якого усі чекають. Історія у фотографіях
Також працівники музею просять львів’ян допомогти наповнити архів фотографій улюбленого музею Львова. Якщо раптом у вас є світлини про відвідини цього музею, то ви можете принести їх за адресою: вул. Театральна, 18, 79008, Львів. Або ж відсканувати їх самостійно та відправити на е-mail: office@smnh.org.
Гал-інфо висловлює подяку молодшому науковому співробітнику Державного природознавчого музею НАН України Анатолію Мамчуру за підготовку архівних світлин.
Довідка.
Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів 1870 року. Фонди Музею – 400 тис. експонатів основного фонду та 200 тис експонатів науково-допоміжного фонду. Музей працює над розробленням наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій; вивченням біологічної різноманітності та екології окремих груп сучасної і викопної флори та фауни західного регіону України; проведенням науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи.
У 1995 році Державний природознавчий музей НАН України у Львові був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 22 кандидати і 5 докторів наук.
Палац Дідушицьких (вулиця Театральна, 18) – споруда в стилі класицизму XVIII-XIX століть.
Також нагадаємо, що, (як повідомляло Гал-інфо) у 2012 році проектну заявку «Природознавчий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею» одноголосно підтримали всі члени Експертної Ради (ЕР) проекту «Динамічний музей» фонду «Розвиток України». Музей мав отримати грант від Фонду Ріната Ахметова у сумі 10 млн грн.
Спочатку проект «Динамічний музей» передбачав виділення 3 грантів: основного у розмірі до 10 млн грн і двох додаткових у розмірі 250 тис. грн. Під час наради ЕР прийняла рішення об'єднати два гранти в один, у розмірі 500 тис. грн., і надати його для реалізації проекту, запропонованого Музеєм Івана Гончара.
Нагадаємо, що 18 грудня 2012 року урочисто відкрилася перша за 20 років експозиція у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України, що на вул. Театральній, 18. Виставка «Мандрівка у минуле» розповідала відвідувачам історію унікальних знахідок на теренах Галичини – мамонта і волохатого носорога.
Анна Джунківська.
