Інцидент з яйцем, яке сьогодні в Луцьку розчавив на плечі Президента Польщі Броніслава Коморовського житель Запорізької області, навряд чи приведе до серйозних політичних наслідків між Україною та Польщею, при цьому атмосфера двосторонніх відносин може бути зіпсована. Про це в коментарі кореспонденту УНН заявив політолог Володимир Фесенко.
“Я сподіваюся, що наслідків цього інциденту не буде, але звичайно атмосферу двосторонніх відносин такий інцидент зіпсує, але її точно так само зіпсували ті політичні документи, які приймалися у польському парламенті”, — сказав В.Фесенко.
Він зазначив, що під час виборів у Польщі партійний егоїзм призвів до того, що тема волинських подій отримала гіпертрофоване політичне звучання, що викликало відповідну хвилю в Україні.
“На жаль, ці події — спочатку ухвалення документів в обох палатах польського парламенту, потім такого ж роду дій у нас, різких політичних неофіційних заяв, вони, боюся, стали краплею дьогтю в бочці меду українсько-польських відносин за останні роки, вони, на жаль , принесли якийсь дисонанс”, — заявив політолог.
За його словами, замість того, щоб зараз активно працювати на те, щоб вийти на підписання угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом у Вільнюсі, такого роду події погіршують двосторонні відносини.
“Ті політичні сили, які могли підбурювати до такого роду дій, вони повинні розуміти, що працюють проти європейської інтеграції України. Якими б почуттями та емоціями вони керувалися, але борючись за минуле, вони фактично діють проти майбутнього України”, — підкреслив він.
В. Фесенко також висловив сподівання, що цей інцидент не призведе до довготривалого або системного погіршення двосторонніх відносин двох країн.
“Я думаю, що обидві сторони повинні проявити максимальний такт в цій ситуації і не робити довготривалих висновків. Дійсно українська сторона, як приймаюча, повинна принести вибачення. Не беру судити, хто саме, це питання дипломатичного протоколу”, — зазначив експерт.
Нагадаємо, що 12 липня 2013 року польський Сейм прийняв резолюцію “У 70-ту річницю Волинського злочину”, в якої залишилося формулювання “етнічна чистка з ознаками геноциду”.
За прогнозами експертів, якщо б поляки назвали Волинську трагедію геноцидом, це значно ускладнило б українські євроінтеграційні прагнення.
Як відомо, у липні 1943 року на Волині внаслідок масштабних військових дій УПА та польської допоміжної поліції за різними підрахунками загинули десятки тисяч поляків та українців. Сотні тисяч стали біженцями.
