У понеділок, 27 липня, Архів національної пам’яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті) провів робочу зустріч з активістами, які переймаються долею архітектури бруталізму, – Дмитром Соловйовим та Савелієм Барашковим. Про це інформує прес-служба УІНП.
Перед тим, 17 липня, на публічній презентації проєкту реконструкції будівлі ГДА УІНП директор Архіву Ігор Кулик закликав спільноту до конструктивного діалогу та заявив про готовність зустрітися з представниками громадськості, які занепокоєні майбутнім виглядом будівлі на Пухівській, 7.
"Ми дуже радіємо, що суспільство проявляє живий інтерес до створення Архіву. Водночас прикро, що соцмережами подекуди ширяться емоційні закиди щодо проєкту реконструкції будівлі, – зазначив Ігор Кулик. – Наголошуємо, що до Архіву національної пам’яті за офіційним коментарем та деталями щодо фасаду будівлі на Пухівській, 7 не звернулися ні спільноти, які написали про наш фасад, ні журналісти, які цю інформацію поширили. Однак ми готові надати проєктну документацію стосовно фасаду у відповідь на офіційний запит, а також провести спільну робочу зустріч для обговорення перспектив реконструкції".
Під час зустрічі представники ГДА УІНП продемонстрували проєктну документацію щодо фасаду приміщення. А також закцентували увагу на тому, що першочергово фасад Архіву національної пам’яті створювався з урахуванням усіх будівельних та технологічних вимог держави та законодавства. Адже без цього будівля не буде здана в експлуатацію.
"Наша задача як замовника це побудувати архів – технологічно обладнане приміщення для збереження документів. Якщо ми говоримо про фасад будівлі, то є сталі речі, які повинні бути обов'язковими. Наприклад, згідно з нормативами, сьогодні коефіцієнт термодинамічного опору стіни має бути не менше, ніж 3,3 десятих. І це для всіх громадських будівель, у тому числі для архіву. У Радянському Союзі він був 1 – 1,15. Тож ми в три рази повинні збільшити цей коефіцієнт, – наголошує заступник директора ГДА УІНП з будівництва Віктор Попівський. – Є й інші стандарти, яких ми маємо дотримуватися при будівництві, адже державні будівельні норми, правила забудови і правила проєктування – це наш закон. Тому будь-які пропозиції щодо фасаду повинні виходити з цього".
Активісти ознайомилися з проєктом фасаду та сфотографували документи, щоб проаналізувати їх і надати свої пропозиції щодо реконструкції зовнішнього вигляду будівлі Архіву національної пам’яті. Учасники зустрічі дійшли згоди, що пропозиції мають ґрунтуватися на усіх необхідних будівельних нормах та стандартах із побудови архівного приміщення.
"Ми займаємося цим добровільно, це не наша основна робота. Тож у першу чергу дякуємо, що цей діалог взагалі пішов. Більшість будівель у Києві при першій можливості просто зносяться або переробляються, і ніхто ні з ким не розмовляє. Тому класно, що у нас є можливість поговорити, – зазначив Савелій Барашков. – Я думаю, що ми всі розуміємо, що було б дуже виграшно та класно для УІНП, щоб ця будівля виконувала не просто технічну функцію, а й щоб це був архітектурний об'єкт, який зберігає свій вигляд, свою історію".
Домовлено, що впродовж двох місяців активісти нададуть Архіву національної пам’яті фахові висновки щодо архітектурного значення будівлі, а також експертні пропозиції щодо реконструкції її зовнішнього вигляду.
"Давайте домовимося, що не більше, ніж за два місяці – до 28 вересня 2020, ви вивчите матеріали та надасте нам конкретні архітектурні пропозиції. Ми готові зустрічатися, консультуватися в розумних межах. Ми маємо отримати конкретні конструктивні пропозиції щодо реконструкції фасаду з урахуванням усіх будівельних норм. І ми готові їх враховувати", – підсумував результати зустрічі голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Представники УІНП та Архіву інформуватимуть про наступні кроки та розвиток діалогу з активістами.
