Слухай онлайн
Політика

Лариса Ніцой: Іду захищати українське

Я громадська діячка, педагог і письменниця. Пишу книжки для дітей і дорослих. А ще пишу зауваження та правки до законів, пропозиції Урядові. Моя мрія – зробити українців щасливими, а Україну - українською.

Але нині над Україною нависла загроза окупації. Гібридна війна - це коли військова агресія готується за допомогою зросійщення, приниження українських національних цінностей та історії. Війна починається з мовно-культурної окупації, а закінчується військовою.

Стара влада не зробила процеси утвердження української мови та цінностей незворотними, а закони «замінувала» нормами, вигідними не українцям, а тим, хто й досі не сприймає України та українців. Нова влада заявляє про те, що ці питання слід «винести за дужки». Я не дозволю «винести за дужки» українську Україну.

Я роками переконувала президента, депутатів, міністрів у необхідності створення законодавчої бази для формування українського мовного, інформаційного та культурного простору. Спочатку мене не чули. Згодом ухвалювали закони, які суперечили національним інтересам України і Рішенню Конституційного Суду №10 від 1999 року, переконуючи українців, що так треба. Вони маскувалися під патріотів і просували нишком норми, які принижували нашу гідність, дозволяли ігнорувати українців та наші потреби мати свій національний культурно-інформаційний простір. Я публічно критикувала політиків та повставала проти їхнього антиукраїнства і фарисейства. А вони поливали мене брудом. З особливим старанням це робили Червонєнко, Мураєв і окремі псевдо-патріоти. Але зламати мене їм не вдалося.

Я отримую сотні листів і слів подяки, зокрема від львів’ян. Сьогодні вже я сама прошу підтримки у вас, львів’яни. До мене звертаються родина Сапункових з с. Розквіт на Одещині, яким спалили автівку за вимогу викладання дітям в школі українською, а не російською мовою. Моєї допомоги в захисті їхніх прав на українську мову і освіту просять батьки і діти з Херсона і Чорноморська, багатодітна родина загиблого героя з позивним «Сім’янин» з Дніпра, студенти, яким виші нав’язують навчання російською, та сотні інших. Я маю політичну волю і щире бажання їм усім допомогти. Я знаю як це зробити через законодавчі та нормативні інструменти.

Але для цього треба мати відповідні повноваження і статус. Тому я розраховую саме на львів’ян, які в усі часи ставили національні інтереси понад усе.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");