Напад на «Київ Прайд» 6 червня є не тільки індикатором толерантності суспільства, але і показником спроможності держави захистити конституційні права громадян. Учасники «Маршу рівності» кажуть, якщо міліція у майбутньому не координуватиме свої дії з організаторами подібних акцій, то їм доведеться самим давати відсіч нападникам.
Потерпілий під час сутичок 6 червня Захар Попович каже, проблема права на зібрання стосується усіх, а не окремої групи людей.
«Коли відбувається «Марш рівності», то ми всі маємо бути ЛГБТ. І коли б’ють політичних опонентів, і коли вбивають – це те, що може зруйнувати нашу державу», – переконаний Попович.
Одна із організаторів «Київ Прайду» Руслана Панухник нагадує, що мирне зібрання є фундаментальним правом людини, в якому держава має грати одну з провідних ролей.
«Ми як ЛГБТ-спільнота, як організаційний комітет «Київ Прайду» не збираємося полишати своє право на мирне зібрання і будемо продовжувати проводити «Марш рівності» як в наступному році, так і в 17-му, так і в 18-му», – говорить Панухник.
Саме через брак комунікації не вдалося убезпечити цьогорічний «Прайд» від нападу «радикалів», переконані організатори Маршу. Заявка на проведення акції, яку подали 5 травня, була прийнята майже через місяць.
Належної взаємодії між учасниками та правоохоронцями не побачили і незалежні спостерігачі, заявляє координатор групи громадського спостереження «Озон» Валерія Рибак:
«Дійсно радує, що міліція була на зібраннях і намагалася забезпечити свободу мирних зібрань. Хоча були і потерпілі, це говорить, що були деякі недопрацювання в цьому питанні», – вважає вона.
Директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко ранішеповідомляв, що у результаті сутичок під час «Маршу рівності» постраждали 11 міліціонерів. Кримінальну справу відкрили за статтею 296 «хуліганство».
Проте адвокат потерпілих активістів Ксенія Проконова вважає, що напади мають бути кваліфіковані за статтею 161, а саме – «порушення рівноправ’я громадян за різними ознаками».
Адвокат розповідає: неостанню роль у подіях 6 червня відіграють кілька депутатів-свободівців. Один із потерпілих свідчить, що саме один з них його вдарив і був організатором правих активістів. Проте дотепер депутата у цій справі так і не допитали.
«Толерантність має якісь допустимі межі. Потрібно робити висновки за результатами цього маршу. В тому числі, і щодо безпеки, і можливої відсічі та відповіді подібним угрупованням, які нападають», – переконана Проконова.
Представники ж ВО Свобода звинувачення у нападі на ЛГБТ-активістів під час «Маршу рівності» у Києві відкидають.
«Є грантові організації, які відпрацьовують гроші і проводять провокаційні акції у Києві. Деякі люди відпрацьовують гранти. Їм важливо було показати, що тут є якесь порушення громадянських прав. І тому вони потребують додаткового фінансування, щоб з цим боротися і нейтралізувати», – сказав Радіо Свобода свободівець Андрій Мохник.
На питання, чи атакували представники ВО Свобода ЛГБТ-активістів, Мохник відповів «ні».
У рамках форуму ЛГБТ «КиївПрайд2015» на Оболонській набережній у Києві 6 червня відбувся «Марш рівності». Організатори наголошували, що це мирна маніфестація на підтримку ідеї необхідності дотримання прав людини, незалежно від сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності. До останнього моменту місце проведення акції організатори не оприлюднювали, проте під час заходу сталися сутички. За даними столичної міліції, в результаті сутичок постраждали 11 правоохоронців, затримані 30 осіб. Також постраждали кілька учасників маршу.
Міжнародний форум ЛГБТ «КиївПрайд2015» проводиться за підтримки українських і європейських активістів. Його започаткували у 2012 році, тоді проведення акції заблокували радикали. У 2013 році Марш рівності вдалося провести, минулого року організатори скасували захід у зв’язку із заявою столичної міліції про неможливість гарантувати безпеку активістам.
Згідно з опитуванням, проведеного Інститутом Горшеніна, негативно ставляться до сексуальних меншин 72% українців, а повністю позитивно – лише 13%. Разом з тим, 37% українців вважають, що Україні не потрібно на законодавчому рівні забезпечити заборону дискримінації людей через їхню орієнтацію.
