Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького розповів про твір Луки Долинського. Портрет П. Білянського. Кін. XVIIІ ст. з експозиції "Давній портрет кін. XVII - XVIII століття".
Наша музейна колекція давнього українського портрета хоч і не є надто чисельною, проте посідає вагоме місце у мистецькій спадщині українського портретного малярства.
275 років тому у 1745 році в місті Біла Церква на Київщині народився Лука Долинський – український живописець, портретист, іконописець та монументаліст, представник пізнього українського бароко, рококо та класицизму.
Лука Долинський рано осиротів та осів у Києві, де навчався в Академії. Талант маляра привернув увагу київського унійного митрополита Пилипа Володковича. З ним і прибув Л. Долинський до Львова, що уже тоді належав до Австрійської імперії. У Львові єпископ Лев Шептицький якраз займався будівництвом нового собору Святого Юра і, також догледівши талант у молодого маляра, віддав його на навчання до Юрія Радивиловського, який саме працював над іконостасом храму і став першим вчителем Л. Долинського. Одначе, Радивиловського усунули від роботи, натомість Долинського відіслали в Академію Мистецтв у Відень, вивчати монументальне і станкове мистецтво. І час цей намарно не минув, митець повернувся звідти з похвальним листом і почесним перснем імператриці Марії Терезії.
Свого мецената, Лева Шептицького, Лука Долинський у живих уже не застав. До роботи у соборі Святого Юра його долучив новий єпископ і настоятель Петро Білянський. Було укладено угоду про написання чотирьох полотен для бічних вівтарів церкви — «Покрова», «Св. Миколай», «Апостоли Петро і Павло» та «Юрій Змієборець», за які Долинський здобув загальне визнання й отримав перстень від цісаря Йосифа ІІ під час його перебування у Львові 1787 року. Композиція «Святий Юрій Змієборець», де «традиції київської школи барокового малярства поєднуються з досконало засвоєними нормами і прийомами європейського мистецтва», нині зберігається у Національному музеї у Львові.
Л. Долинський є автором десятків ікон, перед якими за останні 200 років молилися до Бога напевно сотні тисяч, якщо не більше, людей. Він малював і портрети. У його творах увійшов до вічності цілий період мистецтва України: перехід від народної школи іконописання до академічного малярства. Його можна назвати людиною-епохою з суперечностями, втратами, здобутками.
Також запрошуємо відвідати
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицькогоо
у віртуальному 3D турі за посиланням нижче:
Приємного перегляду)
