Слухай онлайн
Cуспільство

Мовне питання: чому і як кожен українець має популяризувати рідну мову

Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
Фото: Гал-інфо
1/6
31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Документ, зокрема, визначає основні стратегії розвитку української мови на 2018-2028 роки.

Про те, як потрібно реалізовувати цю стратегію та що кожен українець може зробити для збереження та зміцнення рідної мови нещодавно дискутували у прес-центрі Гал-інфо. Участь в дискусії взяли громадські активісти, мовознавці та експерти з різних дотичних галузей. 

Так, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська наголосила, що українську мову слід популяризувати не лише у самій державі, але й за її межами.

«Закордоном проживає близько 20 мільйонів українців. Ці люди активно інтегруються в середовища країн, де вони проживають. Як казав Блаженніший Святослав, важливо інтегруватись, але не асимілюватись. І тут важливим чинником виступає саме українська мова», - зазначила вона.

На думку Ірини Ключковської, українську мову також слід вивести на міжнародний рівень, покращивши методи вивчення її як іноземної, що також передбачає підписаний президентом указ.

«Питання поширення української мови у державі та за її межами повинні вирішуватись в комплексі. Мова – це важливий фактор промоції нас, як країни, промоції нашої культури та наших здобутків. Дослідження показують, що авторитет держави напряму залежить від того, наскільки її мова поширена закордоном», - додала науковець. 

Слова Ірини Ключковської підтвердив ще один учасник дискусії - директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка Василь Кметь. 

«В чому сила Тараса Шевченка? В чому сила «Кобзаря»? Чому колишній кріпак був страшним для всієї Російської імперії? Передовсім тому, що вперше цей носій мови показав її багатофункціональність та самодостатність. Тому механізм вивчення чи поширення мови - це дуже важливий чинник», - зазначив Василь Кметь.

Він також навів приклад Французької академії, яку було засновано ще в 17 столітті і яка досі продовжує функціонувати. Мета академії – це пропагувати, розвивати, поширювати і кодифікувати французьку мову. 

«Зараз Французька академія активно працює над тематикою англіцизмів, визначаючи, які з них є корисні та цінні, а які - шкідливі. Ми всі, наприклад, користуємось комп’ютерами, а у французів – це «ordinateur». Всі говорять про селфі, а французи винайшли своє слово, яке акцентує увагу на егоїзмі та самозацикленні тих, хто це робить, і призвело до того, що так звана культура селфі втрачає популярність у Франції», - додав керівник Наукової бібліотеки. 

Ірина Ключковська підсумувала, що працювати над реалізацією стратегії розвитку української мови повинна як Східна, так і Західна Україна. 

«Це справа не лише мовознавців чи філологів, це справа кожного з нас. Західна Україна любить похвалитись тим, що багато робить для вирішення мовного питання. Але я вважаю, що на нас всіх лежить величезна провина. Ми свого часу спалахнули і згасли як сірник, а ситуація вимагала системного підходу і співпраці між різними регіонами країни. Укази можуть прийматись, але наш обов’язок – їх дотримуватись». 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...