У четвер, 9 червня, всесвітньо відомий баритон Павло Гунька представить на XXXV Міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози» програму, що відкриє слухачам світ Тараса Шевченка та Вільяма Шекспіра в українській мистецькій пісні, повідомили у Львівській філармонії.
Уже багато років британсько-український бас-баритон Павло Гунька поряд із зірковою оперною кар'єрою присвячує себе відродженню й популяризації у світі української вокальної класичної музики — мистецької пісні. Павло є засновником і мистецьким керівником проекту Ukrainian Art Song, у рамках якого в одній із найпрестижніших студій світу Glenn Gould Studio вже записано понад 350 творів таких композиторів, як Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Станіслав Людкевич, Стефанія Туркевич, Василь Барвінський, Денис Січинський — а попереду запис ще понад 600 творів. Ukrainian Art Song — це на сьогодні найбільший міжнародний проект зі створення студійних записів української класичної музики.
Як оперний співак Павло Гунька виступав під керівництвом таких диригентів, як Клаудіо Аббадо, Даніель Баренбойм, сер Саймон Реттл, Зубін Мета та ін. У його репертуарі головні ролі в таких операх, як «Воццек» і «Лулу» Берґа, «Le Grand Macabre» Ліґеті, «Парсіфаль» і «Валькірія» Вагнера, «Макбет» і «Фальстаф» Верді, «Фіделіо» Бетховена, «Леді Макбет мценського повіту» Шостаковича та ін. Павло виступить разом із німецько-британським піаністом Річардом Вайлдсом, який майже 20 років працює у Баварській державній опері. Річард Вайлдс також є композитором і аранжувальником: записи його аранжувань двічі потрапляли на перше місце німецьких гіт-парадів класичної музики.
Культурно-громадська діяльність Павла Гуньки зосереджена на тому, щоб українська мистецька пісня увійшла в історію європейської музики на рівні з творчістю цього жанру німецьких, французьких чи російських композиторів, і щоб співаки різних національностей включали до свого репертуару твори українських композиторів. Не менш важливо, щоб мистецька пісня частіше звучала і в Україні.
Жанр мистецької пісні сформувався під впливом німецької Kunstlied, основоположником якої був Франц Шуберт. Цей жанр передбачає «зустріч» поета і композитора, де як текст, так і музика, є оригінальними творами, а не обробками фольклору. Російська імперська, а далі радянська ідеологія намагалася показати українську культуру як недорозвинену й примітивну, і всілякі прояви інтелектуального мистецтва або замовчувалися, або придушувалися. Через те переважна більшість мистецьких пісень українських композиторів майже не виконувалася, а замість того створювався образ української класичної музики як виключно прив'язаної до фольклору. Проте багато творів, які зазвучали на світовій сцені і у записі завдяки Павлу Гуньці, спростовують цей міф.
Після багаторічного досвіду презентації української музики світові Павло Гунька приїжджає в Україну, щоб… запрезентувати самим українцям трохи інший погляд на скарби нашої культури — а саме показати, якою українська музика постає в очах європейців.
Програма концерту складається із двох частин. У першій частині прозвучать твори Миколи Лисенка, Якова Степового і Стефанії Туркевич. Співак ретельно вибудовує програму таким чином, щоб окремі твори утворювали яскраву і цілісну драматургію. Розпочинає програму пісня «У неділю вранці рано», у якій Лисенко бере фрагмент-думу з поеми Шевченка «Невольник» і створює розбудовану епічну музичну оповідь. Саме цей твір став інспірацією для концепції цілого концерту. Павло також надає значної уваги площині сценічної дії й підпорядковує свою інтерпретацію законам театру, які він знає досконало завдяки своєму 30-літньому досвіду на оперній сцені. Музика для кожного співака повинна починатися не від першої заспіваної ноти, а з моменту появи його на сцені — стверджує Павло Гунька.
У другій частині концерту прозвучить вокальний цикл українського композитора Олександра Яковчука, написаний спеціально на замовлення Павла Гуньки у 2009 р. Це музичне втілення 12 сонетів Шекспіра в українському перекладі Остапа Тарнавського. У цьому циклі використовується послідовно кожен з 12 тональних центрів, що є характерною аналогією до знаменитого «Добре темперованого клавіру» Йоганна Себастьяна Баха.
Поєднання Шевченко-Шекспір у цьому концерті є символічним: адже Павло Гунька є патріотом як України, так і Британії. У 2016 р. виповнюється 400 років з дати смерті Шекспіра, і включаючи його сонети у програму концерту Павло Гунька підкреслює важливість підтримання міжкультурних зв'язків європейських націй.
