Із понад 90 тисяч вулиць, провулків, бульварів, проспектів і площ України, нанесених на Яндекс.Карти, Закон про декомунізацію станом на початок вересня поширювався як мінімум на 10 тисяч топонімічних об’єктів. До 21 листопада місцева влада українських міст, селищ і сіл має змінити назви низки об’єктів відповідно до прийнятого півроку тому Закону про декомунізацію, повідомила прес-служба Яндекс.Україна.
Найбільше таких вулиць залишилося у Київській області та великих східних областях країни, а повний топ-5 регіонів із найбільшою кількістю «комуністичних» назв виглядає так:
Київська область – понад 2 000 назв вулиць
Донецька область – близько 1 400
Дніпропетровська область – більше 1 000
Харківська область – близько 900
Луганська область – понад 800
У Західній Україні вулиць із «радянськими» назвами залишилося зовсім мало – наприклад, в Івано-Франківській області їх менше 20, а у Тернопільській, як і у Львівській, таких вулиць лише близько десяти.
Серед «радянських» топонімів найчастіше трапляються назви на честь Леніна – 878. На картах України досі можна знайти 759 вулиць, проспектів, провулків, бульварів, в'їздів, площ і навіть набережних Леніна, 25 Ленінських, 35 вулиць Ілліча, а ще 60 увічнюють різних членів сім'ї Ульянових.
На другому за поширеністю місці – вулиці, назви яких асоціюються із жовтневим повстанням 1917-го року (Жовтнева, 40 років Жовтня, Жовтневої Революції тощо). Таких об’єктів – 847.
На третьому місці – Радянські вулиці та провулки. Їх досі 501.
На четвертому – вулиці, назви яких пов'язані з комсомолом, наприклад Комсомольська, Ленінського Комсомолу або 50 років Комсомолу. Їх на картах – 463.
П'яте місце посідають топоніми на честь Фрунзе – 312 об'єктів.
У деяких областях країни є свої «улюбленці». Наприклад, у Сумській до найпопулярніших потрапила вулиця Крупської, у Херсонській і Черкаській – Карла Маркса, у Вінницькій – Островського, а у Чернігівській – Тельмана.
Зауважимо, що в Україні досі є близько 60 вулиць Партз'їздів – від 11-го до 27-го. Лідирує 20-й, на честь якого усе ще названо 16 вулиць країни.
Крім поширених, зустрічаються і рідкісні назви, наприклад: 20 років Міліції, 1-ї П'ятирічки, 2-ї П'ятирічки, Червоного Міліціонера, Першої Маївки, Великого Леніна, 40 років Компартії України, Комбідівська, Повстання Броненосця «Потьомкін», Ленських Подій, Хотинських Комсомольців, Арсенальців, Лунінців.
Загальна довжина «радянських» вулиць країни – близько 12 з половиною тисяч кілометрів. Приблизно стільки вийде, якщо 9,5 разів перетнути Україну із заходу на схід або навпаки. А якщо з'єднати такі вулиці в одну, вона проляже від Києва до Австралії.
Проте, Львівщини це практично не стосується: за даними Яндекс.Карт, населених пунктів із «радянськими» назвами в області залишилося лише два, а вулиць – близько десятка. Це один із найнижчих показників у країні. Приміром, лише у Києві та Київській області таких вулиць понад 2 тисячі, а загалом в Україні – понад 10 тисяч.
Якщо взяти усі «радянські» вулиці Львівської області та з'єднати в одну, її загальна довжина становитиме лише 5 км. Для порівняння: дорога, складена з усіх «радянських» вулиць Київщини, простяглася б на 2 200 км – це як зі Львова до Дубліна.
