Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Економіка  |  Політика

Набув чинності новий закон про ЖКГ: що зміниться

Із 1 травня в Україні набув чинності Закон "Про житлово-комунальні послуги", який передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату послуг у розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, а також низку інших важливих змін.

Про це йдеться у тексті відповідного закону.

Зокрема у тексті документу зазначається, що у разі несвоєчасної оплати комуналки споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.

Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Як зазначив у Facebook віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, цей закон вступив у силу у результаті двох років великої командної роботи, яка тривала від моменту подання у 2015-му до парламенту законопроекту "Про ЖКП" – до прийняття його у листопаді 2017-го. 

За його словами, цей закон "запускає ринок житлово-комунальних послуг, встановлює чіткі правила взаємовідносин між споживачами та надавачами послуг, дає споживачам механізм захисту своїх прав". 

Зубко пояснив, що цей закон – складний, проте необхідний, "щоб забезпечити якісні послуги споживачам, щоб рухатись до європейських стандартів та енергоефективності".

Міністр регіонального розвитку і ЖКГ також додав, що Закон про "ЖКП" є одним із ключових у реформі енергоефективності, і що наразі триває робота "над підзаконкою, методиками та додатковими правилами, аби закон запрацював правильно і на повну силу".

Окрім нарахування пені за несвоєчасно сплачені послуги цей закон також передбачає:

впровадження типових видів договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання комунальних послуг у їх будинках;

домовлятися з компанією-управителем, яка буде надавати послуги, щодо вартості послуг;

делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку;

монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг;

унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений.

Нагадаємо, що станом на жовтень 2018 року борги за комуналку в Україні сягнули 38 мільярдів.

Економічна правда

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ