Напередодні Павлокомської трагедії у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького відкриють виставку дружини генерала Армії Крайової Бур-Коморовського.
З 27 лютого до 7 квітня в палаці Лозинського, який входить до структури Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, відкриють виставку "Свірзький замок у творчості графині Ірени Коморовської".
Нагадаємо, Ірена Ламезан-Салінс Коморовська була дружиною генерала Тадеуша Бур-Коморовського головного коменданта Армії Крайової, який у листопаді 1943 року видав наказ про початок операції "Буря". Метою якої було зайняти великі міста Західної України, задля демонстрації приналежності західноукраїнських земель до Польщі.
За інформацією польської Wikipedia, саме Бур-Коморовський в 1943 році видав наказ "про відплату українським поселенням під час волинської різанини".
"W wypadku większego nasilenia mordów nakazano stosować odwet akcji pacyfikacyjnej przeciwko osiedlom ukraińskim" – Grzegorz Motyka, Od rzezi wołyńskiej do akcji Wisła, Wydawnictwo Literackie, 2011, s. 206, ISBN 978-83-08-04576-3.
Дивує не лише сам факт відкриття цієї виставки у Львові, але і дата. Адже її відкривають напередодні чергових роковин трагедії українського села Павлокома, в якому в 1945 році місцева польська самооборона та підрозділи Армії Крайової розстріляли 366 українців. Серед них були 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. І таких сіл було не одне й не десять.
Як зазначив в коментарі Гал-інфо співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко:
"Як головнокомандувач всіх підрозділів Армії Крайової Бур-Коморовський несе відповідальність за все те, що робили його підлеглі на території Східної Галичини і Волині. Ми знаємо про як мінімум дві великі операції, які проводили його підлеглі на тих територіях. Це, зокрема, "Буря" 1944 року в околицях Львова, і власне ті операції, які проводились на території Волині в 1943-1944 та частково 1945 роках, під час яких страждало українське цивільне населення. Щодо власне трагедії під Павлокомою, то відомо, що там також приймало участь польське підпілля, в тому числі, і окремі загони Армії Крайової. І тому, певним чином, як мінімум політичну відповідальність за те, що робили підлеглі Коморовського, він несе.
У будь-якому разі доцільність відкриття такої виставки, є рівно настільки наскільки та ж польська сторона наприклад в річницю якихось подій в яких страждало польське населення, готова відкрити виставку, скажімо, пов'язану з кимось з українського підпілля, яке польська сторона звинувачує у всіх мислимих і немислимих гріхах. Я не думаю, що польська сторона погодилась би на такий варіант. Тому я думаю, що найбільш доцільно було б застосовувати такий закон симетрії. Ми не вказуємо кого їм шанувати, але і не повинні дозволяти нав'язувати нам свою точку зору".
Також варто зауважити, що в березні 2018 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував Польщі заборонити Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл.
Як виявилось, в Львівській національній галереї мистецтв мають свою власну думку про Бура-Коморовського, його вплив на Україну та вважають генерала АК "легендарним". Саме так відповіли на сторінці Галереї на питання чи є Ірена Коморовська дружиною Бура-Коморовського генерала Армії Крайової.
Як ми зазначали вище ідея виставки належить Пйотру Пінінському, який є президентом Фонду Ланкоронських, а також членом наглядової ради Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Концепція належить директору Львівської галереї мистецтв Тарасу Возняку.
Цікаво, хто запланував показ цієї виставки саме в переддень Павлокомської трагедії, чи це просто збіг обставин?
Як зазначив в коментарі прес-секретар ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького Василь Мицько, організовуючи показ робіт графині Ірени Ламезан-Салінс у заміжжі Коморовської, доньки австрійського генерала, француженки за походженням і знаючи, що ця "витончена графиня" не була безпосередньою учасницею тогочасної політичної боротьби, в Галереї мали мету – завдяки її роботам нагадати про европейськість української перлини Свіржа, згадати його кращі часи.
"Ми намагались підсилити цю естетику давніми світлинами та роботами вчителя мисткині, присвяченими також цій локації", - зокрема зазначив Василь Мицько.
Довідка.
Трагедія села Павлокоми - винищення 1-3 березня 1945 року нерозформованим відділом польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса на псевдо "Вацлав" разом з групами з навколишніх польських сіл українського мирного населення села Павлокома. Місцева польська самооборона та підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців, серед них 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. Всього з села врятувались лише 36 осіб.
Армія крайова - збройні сили польського підпілля під час Другої світової війни (1939—1945). Здійснювала етнічні чистки українського та литовського населення. Також АК боролася проти націоналістичних українських збройних формувань, а також білоруських і литовських націоналістичних збройних формувань. Вважаючи Західну Україну своєю територією, під час нацистської окупації підрозділи АК неодноразово вступали у сутички з УПА, часто ці сутички були майстерно спровоковані гітлерівською та сталінською спецслужбами.
