Державний комітет оборони СРСР 11 травня 1944-го прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар з Кримської АРСР в Узбецьку СРС.
Їх зарахували до "нелояльних народів". Постанову підписав Йосип Сталін, пише gazeta.ua.
Факти співпраці окремих представників кримськотатарського народу з нацистським окупаційним режимом у роки війни Йосип Сталін хотів використати для реалізації власних цілей.
У наказі було вказано, що "у період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували з частин Червоної армії, які обороняли Крим, переходили на бік противника. Вступали у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини. В період окупації Криму німецько-фашистськими військами, брали участь у німецьких каральних загонах, особливо відзначалися своїми звірячими розправами щодо радянських партизан''.
Депортація кримських татар почалась 18 травня 1944-го о третій годині ранку силами НКВС. Депортованим відводили від кількох хвилин до півгодини на збори. Потім їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання.
За різними джерелами, були депортовані від 180 до 230 тис. осіб, із яких близько 46% загинули дорогою та в перші роки життя у вигнанні. Крім кримських татар з Криму були також виселені німці, вірмени, болгари, греки, італійці. Фактично майно переселенців було конфісковане.
12 листопада 2015-го Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
