У Львівському історичному музеї на площі Ринок,2 (палац Бандінеллі) експонують картину, яка для реставраторів стала справжнім відкриттям. Про це Гал-інфо розповіли у Львівському історичному музеї.
Йдеться про портрет невідомого чоловіка з монетами, який кілька століть був захованим під портретом короля Яна ІІІ Собеського.
Ця картина потрапила до музею саме, як королівський портрет і згідно з музейними актами датувалася ХІХ ст. Полотно було пошкоджено і потребувало реставрації. Музейники не знали, що в процесі відновлення вони віднайдуть втрачену пам’ятку.
В коментарі Гал-інфо художник реставратор першої категорії Львівського історичного музею Юрій Буньо, який і зробив сенсаційне відкриття, розповів про те, як це сталося. Реставратор прийшов працювати у Львівський історичний музей у 2018 році.
"Це була моя перша реставраційна робота – портрет короля Яна ІІІ Собеського. У процесі реставрації я виявив цікаву знахідку. Від самого початку не було й думки, що портрет перемальований, гадав це така авторська робота. Коли почав вирівнювати основу зіштовхнувся з проблемою вирівнювання в місцях прориву полотна. Було видно, що раніше, ще до мене, хтось її реставрував і ця реставрація була не професійна, адже застосували такі матеріали, ґрунти, які з часом кристалізувалися і стягували основу в місцях проривів, утворивши деформацію. Проблема була стикування цього прориву та усунення деформацій. Усуваючи пізніші непрофесійні реставраційні ґрунти, виявив під ними інший колір фарби. Процес було призупинено", - розповів Юрій Буньо.
Реставратор провів дослідження рентгенівськими променями, щоб подивитися, чи під зображеним портретом короля є більш раннє малярство.
"Після першого ж рентгенівського фото виявили, що під верхнім фарбовим шаром знаходиться більш ранній живопис. Після проведення рентген дослідження твору виявлено зображення портрету чоловіка в одежі стилю "ампір" з розворотом тіла в праву сторону та зміною рисунку на обличчі портретованого", - розповів Юрій Буньо.
Після цього дослідження скликали розширену реставраційну раду, на якій було прийнято рішення змінити програму реставрації.
Реставратор запропонував зняти зображення Яна ІІІ Собеського, щоб відкрити нижній шар малярства. Нижнє зображення було у дуже хорошому стані і, очевидно, давнішим за портрет короля. Відтак, на реставраційній раді цю ідею підтримали.
У коментарі Гал-інфо завідувач відділу "Кам’яниця Корнякта" Львівського історичного музею Мирослав Побережний поділився версіями з приводу того, як портрет чоловіка зміг пройти трансформацію.
"Кам’яниця Корнякта – це колишня резиденція Яна ІІІ Собеського. У нашій пам’ятці свого часу був відкритий Національний музей імені Яна ІІІ Собеського. Відтак, дбали про те, щоб у колекції було як найбільше пам’яток пов’язаних із королем", - розповів Мирослав Побережний.
Портрет короля Яна ІІІ Собеського походить із колекції Владислава Лозинського, який був відомим львівським колекціонером та мистецтвознавцем.
"Він є автором великої кількості книг про розвиток львівського мистецтва та архітектури. Він любив колекціонування, а після смерті у 1913 році частину його колекції було передано у Національний музей імені короля Яна ІІІ Собеського. Є фотографічні свідчення орієнтовно 30-х років ХХ ст, де видно цей портрет в експозиції однієї із так званих королівських зал", - сказав Мирослав Побережний.
Виникає запитання – чому ж мистецтвознавець придбав підробку?
"Зрозуміло, що картину купували саме, як портрет Яна ІІІ Собеського. Згідно із записами у власному інвентарі Лозинського у 1910 році. Портрет продали йому в числі ще кількох робіт львівські та частково краківські колекціонери Шварц і Шульберг. Ці прізвища фігурують у записах.
Можна сказати, що маємо справу із фальсифікацією. Зрозуміло, що портрет невідомого чоловіка з початку ХІХ ст. навряд чи зацікавив би відомого колекціонера, але портрет Яна ІІІ Собеського був бажаним надбанням. Власне цим можна пояснити те, як портрет пройшов цю дивну трансформацію. Невідомо чи самі антиквари були ініціаторами цього, чи вони перед тим придбали це полотно зміненим", - сказав Мирослав Побережний.
Відтепер у Львівському історичному музеї відвідувачі можуть побачити первинний образ чоловіка з монетами.
"Цей чоловік сидить, або стоїть при столі, на якому лежить документ, а також срібні і золоті монети. На документі є написи. На жаль, вони не чіткі і їх важко ідентифікувати. Вдалося лише відчитати німецький числівник, який перекладається як "шість тисяч". Можливо це вексель, чи інший фінансовий документ. Є ще кілька не дуже зрозумілих написів. Один із них можливо означає "Прага", - сказав Мирослав Побережний.
Наразі дослідники не знають, хто зображений на цьому портреті, але можуть робити певні припущення із підказок на портреті.
"За одягом чоловіка ми можемо датувати його приблизно 20-ми роками ХІХ ст. Часто на портретних зображеннях вказували на рід занять, тому можливо цей чоловік був фінансистом, чи банкіром. Це одна із зачіпок, які, можливо, в майбутньому дозволить ідентифікувати цю особу та художника, який його портретував", - сказав Мирослав Побережний.
В процесі реставрації підпису художника на портреті не виявили.
"Я проводив реставраційний процес, зняття запису, під бінокулярною лупою, контролюючи процес в ультра-фіолетових променях та за допомогою цифрового мікроскопа. Виявлено на зображеному аркуші напис, але на жаль авторського підпису не виявлено. Роботу додатково було досліджено при інфрачервоних променях, метою проведення цього дослідження було виявлення чіткого підпису на зображеному аркуші паперу, щоб відчитати напис – проте це дослідження не дало позитивного результату", - сказав реставратор Юрій Буньо.
Загалом реставрація твору тривала 9 місяців. Картина передана на експозицію в музей ще минулого року. Музейники планували зробити презентацію, але через карантинні обмеження довелося презентацію відкласти.
"Такі твори, експонати, трапляються не часто. Не кожному реставратору щастить натрапити на такий цікавий в роботі випадок", - зазначив Мирослав Побережний.
Наразі науковці не можуть точно стверджувати звідки походить портрет.
За словами Мирослава Побережного, портрет може походити як зі Львова, так і з інших мистецьких осередків тогочасної Австрійської імперії. Це може бути Краків, Відень, а може й Прага. Певності немає. Цей твір є на вищому мистецькому рівні, ніж портрет Собеського намальований поверх нього. Музей отримав цікаву пам’ятку, яка була втрачена і повернена з небуття.
Підготувала Анна Джунківська, Гал-інфо.
