Слухай онлайн
Женская одежда на сайте kloomba.com
Історія

Опублікували маловідомі світлини шефа штабу УПА Олекси Гасина

Зліва направо: стрілець «Май», Зиновій Тершаківець — «Федір», Олекса Гасин — «Лицар», Ірина Козак — «Бистра». Фото - ЦДВР.
Зліва направо: стрілець «Май», Зиновій Тершаківець — «Федір», Олекса Гасин — «Лицар», Ірина Козак — «Бистра». Фото - ЦДВР.
Фото - ЦДВР.
Фото - ЦДВР.
Зліва направо: невідомий, Зиновій Тершаківець — «Федір», Ірина Козак — «Бистра», Олекса Гасин — «Лицар». Фото - ЦДВР.
Зліва направо: невідомий, Зиновій Тершаківець — «Федір», Ірина Козак — «Бистра», Олекса Гасин — «Лицар». Фото - ЦДВР.
Зліва направо: Остап Каратницький - «Морський», Ірина Козак — «Лада», (псевдонім нерозбірливий) — хорунжий УПА, (псевдонім нерозбірливий)..., Олекса Гасин — «Лицар», невідомий. Фото - ЦДВР.
Зліва направо: Остап Каратницький - «Морський», Ірина Козак — «Лада», (псевдонім нерозбірливий) — хорунжий УПА, (псевдонім нерозбірливий)..., Олекса Гасин — «Лицар», невідомий. Фото - ЦДВР.
Фото - ЦДВР.
Фото - ЦДВР.
1/5
Сьогодні, 31 січня, минає 70 років від дня загибелі шефа штабу УПА та військового референта Проводу ОУН(б), генерал-хорунжого Олекси Гасина — «Лицаря».

Вшановуючи пам'ять генерала Центр досліджень визвольного руху опублікував кілька маловідомих світлин із ним Олексою Гасином.

Цього дня він потрапив у засідку біля конспіративної квартири у Львові й застрелився, щоб не потрапити до рук МГБ.

Кілька років тому ЦДВР спільно із архівом СБУ публікували підбірку документів із оперативно-розшукової справи на Олексу Гасина.

69 років тому у Львові загинув полковник УПА Олекса Гасин

Довідково:

Гасин Олекса Іванович – «Вовк», «Дор», «Іван Чорнота», «Лицар», «Олекса», «Старий», «Сук», «Тур», «Чорнота», «Юлько», «Л.», «010», «10», «601» (18.07.1907, с. Конюхів Стрийського р-ну Львівської обл. – 30.01.1949, м. Львів). Закінчив Стрийську гімназію (1928), студент землемірного відділу факультету сухопутної і водної інженерії Львівської політехніки (1930-1935, з перервами через арешти). Служив у польській армії (06.1928-09.1929), закінчив школу підхорунжих польської армії (1929), отримав ступінь сержанта-підхорунжого (1931). Член «Пласту», ОВКУГ, СУНМ, УВО, відтак ОУН (1929).

Організаційний референт окружного проводу ОУН Стрийщини, окружний провідник (кін. 1933 – 01.1934, 1936). Крайовий провідник (II пол. 1934 – 1935). В’язень тюрем (30.11.1931, 10.1932, 07.1933, 20.01.-25.08.1934), табору у Березі Картузькій (28.08.-20.12.1935). Після звільнення зосередився на військовій роботі, виїхав за кордон, де працював у військовій референтурі ПУН (1938-1939), сотник.

У співавторстві з полк. Євгеном Коновальцем опублікував «Військовий підручник» (Вінніпег, 1938). У 1940-1941 – член Революційного Проводу ОУН, керівник ряду військових вишколів у Кракові, заступник з оперативних справ начальника повстанського штабу ОУН (від 10.03.1940). Державний секретар (заступник міністра) військових справ УДП Ярослава Стецька (1941). Командир старшинської школи ОУН у Великих Мостах (1941).

В’язень німецької тюрми у Дрогобичі (1942), звільнений боївкою СБ ОУН. Військовий референт Проводу ОУН (весна 1943 – 01.1944, кін. 1945 – 1949), член Проводу ОУН (1947-1949), шеф Головного військового штабу УПА (12.1943-01.1944, кін. 1945 – 01.1949).

Загинув неподалік головної пошти у Львові – застрелився, аби живим не потрапити до рук ворога. Майор, полковник (22.01.1948), генерал-хорунжий УПА (12.10.1952).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...