18 травня Підгорецький замок гостинно відкрив ворота для відвідувачів з нагоди Міжнародного дня музеїв в рамках ХХХVI Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози». Відвідавши пам’ятну архітектурну споруду, своїми враженнями поділився і кореспондент Гал-інфо.
Перш ніж побачити всю велич і красу замку, ми чуємо затяжні звуки. Це лицарі, які охороняють маєток, дують у ріг. Окрім цього гулу, лунають і важкі довгі звуки гонга (стародавній ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку з родини ідіофонів, що походить з Далекого сходу, де використовувався як культовий).
Відкриваєш очі і бачиш лепську споруду. Це Підгорецький замок – визначна пам’ятка архітектури України на Львівщині. Споруджений у 1635-1640 роках на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського відомим архітектором Андреа дель Аква та інженером Гійомом де Бопланом, він мав свою багату історію, яка пишеться ще й сьогодні.
Його колекція вважалась найбагатшою на західноукраїнських землях. Велика її частина збереглась до сьогодні і є власністю музеїв України (ЛНГМ ім. Б.Г.Возницького, Львівський історичний музей, Львівський музеї історії релігії) та Польщі (Окружний музей у Тарнові, Національний музей у Кракові, Історичний музей міста Кракова, Національний музей у Варшаві, приватні збірки).
Уздовж усього периметру територія замку обкопана глибокими ровами. Потрапити у маєток можна через міст, який впирається у ворота. Цей вхід охороняють лицарі у важкезних металевих обладунках, тримаючи у руках запалені факели.
Пройшовши повз охоронців через широченну браму, відкриємо таємницю подвір’я. Праворуч споруджено криницю, яка сама по собі є витвором архітектури. Вона складається із самого колодязя під дерев`яним дахом і величезного колеса. Колесо розташоване праворуч у вертикальному положенні, воно полегшувало процес добування води. Ще триста років тому панська обслуга витягувала звідти повні відра, щоб приготувати сніданок, обід, вечерю тощо.
Піднявшись кам’яними сходами на другий поверх, відкриваємо для себе чудові краєвиди і всю красу навколишньої природи. Недарма замок збудований так високо, адже звідси видно все й усіх. Видніється і алея, яка тягнеться від маєтку Станіслава Конєцпольського. За нею - пам'ятник полеглим в Другій світовій війні. А ще далі виблискує хрест костелу Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосифа УГКЦ.
У центрі подвір’я гостей розважають танцями 17 століття під супровід оркестру за участі музикантів: Лілія Футорська – скрипка, Тарас Гамар – кларнет, Андрій Ткачик – фагот, Олег Петришин – труба, Олександр Мартинов – тромбон, Адріан Фединський – контрабас, Володимир Веретельник – ударні, - Сергій Хоролець –диригент.
Проте, самими лише танцями все не завершилось. Знову почувся гучний важкий звук, але це не ріг і не гонг. Виявляється, що це лицар мечем б’є себе по голові, на яку вдягнув шолом. Таким ритуалом розпочалися лицарські бої. Гості Підгорецьку замку з шаленою напругою вболівали а свого фаворита. Проте, у запеклих двобоях перемогу здобували найсильніші.
Кінець першої частини. Читайте продовження вже назабаром.
У Львові показали «Скарби Підгорецького замку»
Додамо, що сьогодні у Львівській галереї мистецтв експонується українська частина колекції – твори живопису, скульптура, зброя, ужиткове мистецтво. Цілісна, продумана режисура експозиції з елементами інтерактивності має свій образ, втілила такі аспекти і форми популяризації музейних цінностей, які є адекватними сьогоденню.
Цьогоріч вперше за багато десятиліть (від 1939 року) у Львівській галереї мистецтв представили частину творів мистецтва, які свого часу прикрашали інтер’єри Підгорецького замку. Зібрані воєдино понад 200 експонатів творять неповторний контекст, вони дають нагоду безпосередньо торкнутись сторінок минувшини, відчути дух сторіч, зрештою, по-новому побачити справжні скарби, якими володіємо.
