У Буську, що на Львівщині, триває археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. Науковці проводять розкопки на місці Mалого городища на території Буського парку.
На території Малого городища у Буську, археологи відкрили долівку першого християнського храму, який функціонував у княжому місті. Зокрема за кілька років розкопок на цьому місці було виявлено приблизно тисячу кольорових керамічних плиток, якими викладали долівку церкви ХІІ ст.
Про це в коментарі Гал-інфо розповів керівник археологічної експедиції, науковий працівник Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Довгань.
Він зазначив, що ще у 2019 році під час досліджень вдалося натрапити на фрагмент керамічного мощення підлоги руського храму. Саме таким мощенням від середини ХІІ ст. викладали перші дерев’яні храми на заході України.
Загалом археологічні дослідження на місці Малого городища розпочалися ще у 2000 році. Розкопки здійснюють на пагорбі, а неподалік від цього місця річка Полтва впадає у Західний Буг.
Найцікавіші знахідки літописного Буська
«Первісне вимощення церкви знайшли у 2019 року. Цього року дослідження продовжили і виявили долівкову плитку в кольорах. Зараз ми можемо датувати церкву ХІІ ст. Потім вона занепала, але християнський цвинтар існував тут ще до першої половини ХІІІ ст.», - сказав Петро Довгань.
Як розповіла археологиня, наукова працівниця Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, професорка Наталія Стеблій, виявлена церква була наземного типу і мала розмір орієнтовно 6 на 9 метрів.
Науковці припускають, що віднайдена пам’ятка може бути церквою Богоявлення, яка згадується у Буському літописі. Додамо, що її спорудження пов'язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоровича.
За її словами, через те, що на цьому місці було колись кафе, частину пізньосередньовічного матеріалу є втрачено для дослідників.
Вона додала, що на початку розкопок вдалося виявити горілий прошарок землі. Це дає підстави археологам припускати, що на цьому місці була досить масштабна споруда.
«Прошарок між спорудою (ймовірно, вежа, - ред.), яка згоріла до тла, і церквою становить десь 20 сантиметрів. Це означає, що мінімум сто років тут нічого не відбувалося. Спалений горизонт дозволяє говорити, що вежа була двоповерховою. В розвалі вежі ми виявили пластини від обладунку, наконечники арбалетних стріл ХІV ст. Маємо також наконечники по периметру валу.
Далі, нижче горілого прошарку, тут виявили низку поховань, які оконтурюють долівку церкви, яка розміщена під ним. Також вдалося виявити десь чотири ряди викладеної форми, частину поруйнованої плитки. Можливо, цю плитку заберуть реставратори та спробують провести реконструкцію і ми дізнаємо як виглядало мощення цієї церкви», - сказала Наталія Стеблій.
Окрім того, археологи виявили й дивне дитяче поховання.
«Дослідники вважають, що нехрещених дітей ховали під самим скапом церкви, аби в такий спосіб їх охрещувати. Ми також виявили дитяче поховання з поруйнованим черепом. Наразі його досліджують антропологи, але орієнтовний вік дитини - до року. Також у похованнях біля церкви виявили витий бронзовий перстень, та скроневе кільце. Після того, як ми минули горизонт могильника, то виявили контури ще однієї споруди», - сказала Наталія Стеблій.
Наразі археологи ще не можуть точно сказати чи це було житло, чи господарська споруда, але датують її Х ст.
Розкопки у Буську: археологи знайшли більше 4 000 артефактів
Загалом найраніший горизонт, який вдалося виявити на пам’ятці археологам - це так звана волинсько-люблінська енеолітична культура, яка датується ІІ-ІІІ тисячоліття до нашої ери.
Цьогорічні знахідки
Головна знахідка - це велика кількість долівкової плитки, якою було вимощено підлогу церкви ХІІ ст. За словами Петра Довганя, знайдена поливана плитка різної форми та різного кольору могла навіть бути вимощеною різними візерунками. Про це свідчать знайдені плитки неправильної форми. Зокрема і плитку жовтого кольору, яка нагадує анатомічну форму крила птаха.
Також археологи виявили кілька цвяхів, які використовували під час будівництва церкви. У горизонті спаленої споруди виявили замок від дверей, який датують ХІV ст. А ще тут знайшли монету зі срібла, яку наразі складно ідентифікувати.
Варто зазначити, що ще під час попередніх досліджень археологи натрапили на сліди активних бойових дій на цій території. Як раніше розповідав у коментарі Гал-інфо Петро Довгань, у другій половині ХІV ст, під час польсько-угорської війни на Галичині, це місце, очевидно, було полем битви.
Цьогоріч археологи також виявили наконечники арбалетних стріл та один черешковий бронебійний наконечник, який міг пробити навіть кольчугу та панцир.
Археологи показали артефакти XIV ст. пов’язані з війною за Галицьку спадщину
Також виявили псалій (елемент вуздечки), який виготовлений з кістки і датується ХІV ст.
Окрім того виявили втульчасті кістяні наконечники стріл ХІІ ст., які, очевидно, використовували під час полювання знаті.
Ґрунтовні дослідження літописного Буська розпочалися 2000 року. Відтоді археологи підняли на поверхню тисячі артефактів. Кожна з археологічних експедицій відкриває незвідані сторінки давнього міста, а артефакти розповідають про життя його мешканців.
Як свідчать археологічні дослідження, місто горіло кілька разів. Свого часу його спалювали Володимир Великий, монголи з татарами, і навіть Богдан Хмельницький залишив по собі попелище. Однак щоразу люди відроджували своє місто та розвивали його.
Перша згадка про Буськ датується 1097–1098 р. у літописі "Повість временних літ". Однак археологи під час дослідження оборонних валів Великого городища дійшли висновку, що їх спорудили ще у другій половині Х ст., тобто задовго до першої згадки у літописах. Загалом припускають, що Буськ як центр племінного союзу бужан міг існувати вже у VI столітті.