Результати четвертої хвилі соціологічного дослідження "Якість життя у Львові 2018" представила соціологічна агенція FAMA спільно із К У Інститут міста, - інформує прес-служба ЛМР.
"Вже вчетверте ми проводимо дослідження якості життя у Львові, яке вимірює комфортність соціального середовища у місті, а також рівень самопочуття мешканців. Вкотре спостерігаємо, що результати дослідження є чутливими до змін, які відбуваються протягом року. З власного досвіду ми переконалися, що дані обов’язково необхідно проговорювати із експертами та керівниками департаментів міської ради Львова, не лише для ознайомлення, але й пошуку ефективних рішень та інновацій", — каже Олександр Кобзарев, директор Інституту міста.
"Базуючись на світовому досвіді, методика дослідження якості життя враховує специфіку українських міст. Окрім каркасних показників, які є незмінними від року до року, за рекомендаціями експертів, ми додаємо ситуативні індикатори. Це дозволяє нам бути більш чутливими до змін у місті та отримувати точніші дані станом на актуальний рік. Цей звіт — це свого роду путівник для міських управлінців, громадських активістів та й усіх, хто живе та працює у Львові для того, аби напрацювати рішення для покращення якості життя", — зазначила Мар’яна Малачівська-Данчак, директорка соціологічної агенції "Fama", кандидатка соціологічних наук.
Подаємо результати дослідження.
Як мешканці Львова оцінюють благоустрій міста?
Львів’яни високо оцінюють освітлення та стан магістральних вулиць у місті (67,0% та 46,7% задоволених, відповідно). Також мешканці задоволені кількістю дитячих майданчиків (45,1%), проте, кожен третій незадоволений їхнім станом (31,6%). Серед іншого, що викликає невдоволення — стан відкритих водойм (55,1% незадоволених), контроль за безпритульними тваринами (44,6%) та наявність місць для вигулу домашніх тварин (43,6%). Незадоволені мешканці також якістю повітря (45,5%), рівнем шумового забруднення у місті (45,4%) та кількістю урн для сміття на вулицях міста (41,1%).
Найнижче львів’яни оцінюють інклюзивність простору у Львові. Зокрема, 80% опитаних незадоволені пристосованістю "маршруток" до потреб людей з інвалідністю та батьків з дитячими возиками, 64% - тролейбусів, 58% - трамваїв. Також більше половини опитаних незадоволені інклюзивністю простору їхнього району (62%) та будинку (61%).
Зростає у порівнянні з минулим роком частка задоволених регулярністю вивезення сміття (з 10,6% у 2017 році до 44,0% у 2018 році) та все ж не досягає рівня 2016 року, коли рівень задоволеності становив 67,2% (станом на березень 2016 року). Також зростає частка задоволених умовами для сортування сміття, зокрема, наявність контейнерів для різного типу сміття та зручність користування: у 2017 році — 19,3%, у 2018 — 30,5%.
Більшість львів’ян — 70% - вказали, що сортують сміття; п’ята частина з них декларують, що роблять це постійно. Серед типів відходів, які відсортовують більшість вказали пластик (90%), скло (68%) та папір (51%). Незважаючи на значну частку еко-свідомих серед мешканців, лише невелика частка серед них обізнані чи беруть участь у міських еко-ініціативах: лише 1,2% опитаних львів’ян підтримують чи беруть участь у програмі нульових відходів ZeroWaste, а 0,8% звертаються у мистецькі центри переробки відходів ("Zelenew", "Щось цікаве").
Що з мобільністю у Львові?
Щодня (або майже щодня) маршрутними таксі користуються 38% львів’ян, 18% - трамваями, 8% - тролейбусами. Попри найбільшу популярність "маршруток" серед інших видів громадського транспорту у їхню сторону летить найбільше критики. Зокрема, половина львів'ян, що користуються громадським транспортом, не задоволені вартістю проїзду у маршрутних таксі та культурою поведінки водіїв "маршруток", третина — транспортним сполученням у місті. Натомість, львів’яни активно використовують технологічні рішення, дотичні до транспортної сфери міста: кожен третій пасажир громадського транспорту Львова використовує додатки для відслідковування руху та графіку громадського транспорту (в середньому 34%).
Майже половина львів’ян використовують для пересування містом власний автомобіль чи авто компанії, в якій працюють, а кожного дня на вулиці міста виїжджає 17,1% з них. Найбільше автомобілісти задоволені кількістю АЗС (63,3%), роботою світлофорів (42,5%), періодичністю розташування пішохідних переходів (41,6%). Найбільшу проблему вбачають у недостатній кількості паркомісць (67,4%), неякісному дорожньому покритті (46,1%) та логіці дорожніх розв’язок (33,2%).
Кожен п’ятий мешканець зазначає, що має велосипед. Половина з них задоволені якістю велопокриття та кількістю станцій для велопрокату, стільки ж незадоволені безпекою зберіганням велосипедів на парковках.
Пішоходи задоволені достатністю та справністю світлофорів (62% та 59% відповідно) і наземних переходів (60%). Приблизно кожен другий вбачає проблему у вільному та безперешкодному русі (надлишку автомобілів, хаотичному паркуванні на тротуарах). Дещо менше половини вказують на неналежний стан підземних переходів (42,4% та недотримання правил дорожнього руху водіями (36,0%).
Про здоров’я львів’ян
Задоволені станом свого здоров’я трохи більше половини львів’ян, що є сталим показником як для 2017, так і для 2018 рр. — 57,1%. Також більше ніж кожен другий мешканець міста звертався до медичних закладів, а більше половини з них задоволені отриманими послугами. Як у комунальних, так і приватних медичних закладах найвище львів’яни оцінили кваліфікацію медичного персоналу (54,2% - у комунальних, 73,3% - у приватних), чистоту приміщень (51,5% та 77,3% відповідно) та привітність персоналу (49,4% та 71,0%). Загалом, якість медичних послуг, наданих у приватних медичних закладах львів’яни оцінили вище, ніж у комунальних по усіх запропонованих параметрах. Відтак, популярність приватних закладів щороку зростає: з 2013 року майже вчетверо зросла частка тих респондентів, які користуються послугами приватних поліклінік чи лікарень: з 5% у 2013 до 18,6% у 2018 році.
На момент проведення дослідження, електронний договір з лікарем підписали 57,2% опитаних.
Протягом чотирьох хвиль проведення опитування, частка львів’ян, які систематично займаються спортом чи фізичною активністю залишається незмінною — кожен п’ятий серед опитаних: у 2013 р. цей показник був зафіксований на рівні 19,1%; у 2016 р. — 21,4%; а у 2017 р. — 22,7%, у 2018 — 22,0%. У 2018 році 2,7% львів’ян взяли участь у бігових заходах (напівмарафонах).
Наскільки якісно надаються послуги у дошкільних та шкільних закладах?
Більшість дітей у Львові відвідують державні заклади (серед дошкільних — 84,3%, серед закладів шкільної освіти — 95%). По усіх параметрах дослідження державних освітніх закладів частка задоволених є більшою, ніж незадоволених. Так, найбільше тих львів’ян, які мають дітей чи онуків задоволені чистотою приміщень, якістю знань, вмінь та компетентностей, які отримує дитина, підготовкою педагогів до уроків та ставленням до дитини. Натомість, найменше задоволених кількістю домашнього задання, матеріально-технічною базою та кількістю дітей у класах. У приватних закладах показники задоволеності є ще вищими.
Як у Львові із толерантністю?
Найбільше львів’ян хотіло б (або не проти) підтримувати дружні відносини з людьми із набутими фізичними вадами (55% опитаних), людьми із вродженими фізичними вадами (52%), людьми із когнітивними розладами (синдромом Дауна, розладами аутистичного спектру, ДЦП) (47%) та вимушено переміщеними особами з окупованих
Першими у рейтингу нетолерації серед львів’ян є люди, які для збагачення порушують офіційні правила та обходять норми закону (42%), на другому місці — роми (32%), після них — представники ЛГБТ- спільноти (зазначили 30% респондентів). Четверту та п’яту позицію у списку тих, з ким не хотіли б мати жодного контакту чи остерігаються львів’яни займають громадяни РФ (23%) та представники радикально налаштованих політичних та громадських рухів (19%).
Особистісний комфорт та благополуччя львів’ян
¾ опитаних вказали, що не планують переїжджати зі Львова, 9% опитаних вказали, що є членами організацій. 48% задоволені психологічним кліматом у місті, а 88% опитаних львів’ян відчувають себе щасливими. Мешканці, у переважній більшості, задоволені своїми «правами та свободами», зокрема, створеними у місті умовами для вільного віросповідання, вираження національної ідентичності та політичних поглядів, самовираження через зовнішній вигляд (в середньому 80% опитаних).
Також, згідно з результатами опитування, матеріальне благополуччя львів’ян зросло, досягнувши показника 2013 року.
Про любов до міста
Незмінною залишається лояльність мешканців до свого міста: ¾ опитаних задоволені своїм життям у Львові, стільки ж вважають, що Львів стає все кращим із часом, понад 90% львів’ян зазначили, що люблять Львів та пишаються тим, що вони львів’яни, а 80% переконані, що це найкраще місто для них.
Довідка:
Інститут міста — аналітичний центр, місією якого є об’єднання зусиль мешканців, влади та бізнесу Львова для вирішення ключових питань стратегічного розвитку міста.
Соціологічна агенція Fama — інноваційна дослідницька компанія, яка спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень для міжнародних фондів, державних органів, комерційних структур, громадських організацій та політичних партій. Fama акредитована Соціологічною асоціацією України як всеукраїнська соціологічна агенція. За час своєї діяльності агенція реалізувала понад 270 проектів.
