Особливістю цьогорічного Страсного тижня є те, що у Велику Суботу святкують дванадесяте свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке св. Афанасій Великий за своїм значенням і величчю назвав господським.
Свято це ще називають “Богородичною Пасхою”. Тому всі богослужіння Страсного тижня цього дня і напередодні увечері пов’язані з цим великим святом. Кожного року Благовіщення, яке святкується в числі, тобто 7 квітня, може випадати на різний день посту. Воно може збігтися з святом Входу Господнього в Єрусалим, і навіть з Пасхою, або ж святкуватися і на Світлому великодньому тижні.
Служба ж цього року звершується за 13 -ою главою Типікону “Про те ж Свято, якщо випаде на Великий Вівторок”. Отже цьогоріч маємо унікальну можливість у дні Страсного тижня прославити ще й Богородицю, Яка у великому смиренні прийняла благу звістку від Архангела Гавриїла про народження від Неї Сина Божого. Цей день в народі оповитий різноманітними традиціями і звичаями. Головний з них – це свято велично святкувати, бути в храмі Божому.
Від Введення до Благовіщення ніхто із селян не працював на землі, бо це було суворо заборонено. “На Благовіщення і птиця гнізда не в’є”, – казали в народі. Люди спостережливо дивилися за всім і говорили: “На Благовіщення зими не кляни”, або ж “Яке Благовіщення, то такий і Великдень”.
Все це, звичайно, до нашого особистого спасіння не має ніякого значення, бо ж Церква у святкування таких євангельських подій вкладає зовсім інше значення. Цього дня Богородиця стала для нас раєм, початком нашого спасіння. Подія Благовіщення зображається в Євангелії всесвітньою, найвеличнішою і найрадіснішою, бо Діва зачала і виростила для нас благословенний плід – Христа Спаса нашого.
Митрополит Димитрій (Рудюк), Духовна велич Львова.
