10 листопада православні християни вшановують пам'ять святої мучениці Параскеви П'ятниці.
Про це повідомляє Львівське ставропігійне братство св. ап. Андрія Первозваного.
Свята мучениця Параскева П’ятниця, жила у III столітті в Іконії у багатій і благочестивій сім'ї. Батьки святої особливо шанували день страждань Господніх — п'ятницю, тому і назвали дочку, яка народилася цього дня, Параскевою, що в перекладі з грецької й означає – П'ятниця.
Всім серцем діва Параскева любила чистоту і високу моральність дівственного і непорочного життя і дала обітницю безшлюбності. Вона забажала присвятити все своє життя Богу і просвіченню язичників світлом віри Христової. На цьому праведному шляху визначено було Параскеві, яка носила у своєму імені пам'ять про день великих Страстей Ісусових, прилучитися і в житті до Страстей Христових через тілесні муки. За сповідання православної віри озлоблені язичники, схопили її та привели до міського володаря. Тут їй запропонували принести богомерзенну жертву язичницькому ідолу. З твердим серцем, уповаючи на Бога, преподобна відкинула цю пропозицію. За це вона зазнала великих мук: прив'язавши її до дерева, мучителі терзали її чисте тіло залізними цвяхами, а потім, втомившись від мучительства, всю вкриту ранами, кинули до темниці. Але Бог не залишив святу діву і чудесно зцілив її тіло. Не врозумившись цим Божественним знаменням, кати продовжували мучити Параскеву і, вкінці, відсікли їй голову.
Свята Параскева П’ятниця завжди мала у православного народу особливу любов і шанування. Храми на честь святої Параскеви називалися в давнину П'ятницями. Ікони святої Параскеви особливо шанувалися і прикрашалися нашими предками. Наші іконописці зазвичай зображали мученицю суворою подвижницею, високого росту, з сяючим вінком на голові. Ікони святої мучениці охороняють сімейне благополуччя і щастя. За церковними віруваннями, свята Параскева – покровителька полів і худоби. Крім того, до святої Параскеви моляться за збереження худоби від смерті. Свята мучениця – цілителька людей від найважчих душевних і тілесних хвороб.
Один із присвячених їй храмів зберігається на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького серед унікальної, найбільшої у Європі колекції сакральних споруд.
Дерев'яна церква святої Параскеви (1822 р.) зі с. Стоянів Червоноградського району потрапила до скансену у радянські часи за складних обставин.
За інформацією, наданою науковою співробітницею Музею Уляною Франків, у 70-х роках XX ст. церкву св. Параскеви хотіли знищити. На думку одного з кандидатів у депутати УРСР вона псувала вигляд у селі біля нового будинку культури. Зважаючи, що церква була пам`яткою архітектури, її все ж намагалися врятувати від знищення.
"Обласна влада, завдяки втручанню обласної організації українського Товариства охорони пам`яток історії та культури, запропонувала віддати стоянівську церкву у Музей народної архітектури та побуту у Львові. У 1975 р. церква була розібрана і перевезена до скансену", – йдеться в повідомленні.
На подвір`ї біля церкви св. Параскеви стоїть дерев`яна дзвіниця, побудована одночасно з церквою. На території музею її відтворили у 1985 році.
Вшанування святої Параскеви П`ятниці раніше було широко розповсюджене на українських землях. Її заступництва просили дівчата та жінки, до святої зверталися з проханнями про щасливий шлюб та сімейне благополуччя. "П'ятінка, моя матінка, допоможи хоч ти, шоб мені замуж піти". Крім того, вона вважалася покровителькою жіночої роботи, особливо прядіння й ткацтва.
