Проект державного бюджету України на 2018 рік передбачає, що представлені в Парламенті політичні партії отримають коштів удвічі менше, ніж передбачено законодавством щодо їхнього фінансування, повідомляють учасники круглого столу «Проблеми та перспективи реалізації реформи фінансування політичних партій». Захід провів Центр політико-правових реформ (ЦППР). Про це повідомили в представництві Європейського Союзу в Україні.
Зацікавлені сторони обговорили затягування реформи політичного фінансування в Україні, яка була розпочата ще у 2015 році. Окремі парламентарії намагаються скоригувати її, а державна влада не бажає фінансувати парламентські партії на рівні, якого вимагає закон. Наприклад, у 2016–2017 рр. ці партії отримали на 10% менше запланованих на їхнє фінансування коштів.
Юлія Кириченко, член правління Центру політико-правових реформ (ЦППР), та Юлія Шипілова, програмний менеджер IFES, зазначили, що лише 29% українців знають про те, що з 2016 року парламентські партії почали отримувати державне фінансування, а ідею його запровадження підтримує не більше як 10% населення. Абсолютна більшість українців переконані, що партії повинні отримувати фінансування від своїх лідерів і рядових членів. Тільки 13% українців готові виділяти кошти на користь партії, якій вони довіряють (за результатами соціологічного опитування ФДІ ім. Ілька Кучеріва).
Експерт ЦППР Дмитро Калмиков відзначив, що деякі розроблені НАЗК акти, які вимагалися Законом «Про політичні партії в Україні», містять суттєві недоліки: «одним із них НАЗК встановило обов’язок для партій подавати не лише щоквартальні фінансові звіти, а й консолідований фінансовий звіт за рік, що суперечить приписам Закону».
Представники партій зауважили на негайній потребі запровадити електронну систему подання та оприлюднення щоквартальних фінансових звітів, оскільки паперова форма занадто обтяжлива для багатьох партій. Обсяги такого звіту можуть сягати кількох тисяч друкованих аркушів, що дуже незручно при їхньому поданні та вимагає значних матеріальних витрат.
Олександр Банчук, член правління ЦППР, підкреслив, що «закон дозволяє робити величезні внески на користь партій, а встановлені обмеження щодо розмірів внесків жодним чином не стимулюють самі партії до пошуку нових, тобто реальних і законних, джерел фінансування». Фактично, у 2017 році фізична особа могла здійснити таких внесків на загальну суму до 1 280 000 грн., а юридична – до 2 560 000 грн. У 2018 році ці показники суттєво зростуть.
Крім того, учасники круглого столу обговорили проблему цільового використання державних коштів. НАЗК не визначає, які витрати на статутну діяльність є законними (цільовими), а які ‒ ні. Водночас за нецільове використання бюджетних коштів керівник та бухгалтер партії підлягають кримінальній відповідальності, що передбачає позбавлення волі до 6 років.
Круглий стіл було організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Європейського Союзу. Думки, висловлені експертами ЦППР, жодною мірою не відображають офіційної позиції Агентства США з міжнародного розвитку, Національного Демократичного Інституту (NDI) чи Європейського Союзу.
