На Камерній сцені свого театру заньківчани презентували нову прем’єру – виставу за п’єсою Олега Михайлова «Птах на горищі»
Це нова режисерська робота невтомного Ігоря Білиця, який визначив жанр вистави – трибунал.
…Коли тобі лише 13 років і ти опиняєшся в чужій країні і в чужій родині, яка намагається вичавити з тебе твою генетичну пам’ять і перетворити на ще один «гвинтик» «великої» російської машини, то постаєш перед вибором: підкоритися чи опиратися. Героїня нової вистави «Птах на горищі» обирає друге.
Монолог дівчинки-підлітка – це сповідь і спроба достукатися до світу. Це відверта розмова з мамою, яка теж перебуває в російському полоні, і обвинувачувальний акт прийомним «батькам», чиїм кумиром є російський диктатор путін.
Цікавий режисерський хід – транслювати зображення гроїні на трьох екранах, на яких, крім того, з’являються кадри зруйнованих українських будівель, вибухи, а також українські діти, яких вдалося повернути з російського полону.
Чому «Птах на горищі»? Тому що українську дівчинку за найменшу провину «люблячі» «батьки» відправляють на горище, де вона знаходить стару відеокамеру і відеокасети із записом весілля Маші і Саші, в чиїй родині змушена жити. На одну зі знайдених касет дівчина записує свою розповідь для мами і для тих, хто її знайде.
Наприкінці вистави на екрані вглибині сцени висвітлюються QR-коди, за допомогою яких можна віднайти організації і людей, котрі розшукують і повертають дітей з російських «сімей» та інтернатів.
Головна героїня, яку блискуче зіграла молода актриса Шорена Шонія, – це збірний образ десятків тисяч викрадених і депортованих українських дітей. П’єса була написана ще влітку 2023 року харків’янином Олегом Михайловим і піднімає важку і можливо для когось дражливу й незручну тему, але про це не можна мовчати. Місія театру – розмовляти зі своїм глядачем, доносити до нього найважливіші меседжі.
Серед творчої команди постановників – художник Олексій Хорошко та художник зі світла та роботи із мультимедіа Руслан Березовий.
Постановка відбувається в межах проєкту Проєкт TAW (Theatre and War) – спільний проєкт із залученням фінської, німецької та української сторін, що покликаний підтримати розвиток сучасної української драматургії та вітчизняного театру під час війни. Фінансується Європейським виконавчим агентством з освіти та культури. Зі сторони України головним організатором є ГО «Всеукраїнська ліга авторів».
Чи готовий вибагливий львівський глядач дивитися і сприймати виставу на таку важку тему? Час покаже.
Людмила Пуляєва
