Збірка давнього українського сакрального мистецтва Національного музею у Львові, окрім іконопису, містить низку унікальних пам’яток, серед яких — декоративна різьба по дереву. Про це йдеться на Фейсбуці музею.
Ці предмети складають одну із збірок Національного музею у Львові — «Давнє декоративне дерево», що налічує нині 2142 одиниці збереження. Її формування розпочалося ще з перших років існування заснованого 1905 року митрополитом Андреєм Шептицьким Церковного музею. Хронологічні межі згаданої збірки охоплюють період від XVII до початку XX ст. Проте найцінніші пам’ятки походять з другої половини XVII та з XVIII ст., коли декоративна різьба по дереву сягнула найвищого розквіту. Українські сніцарі органічно і своєрідно поєднували панівні на той час у всій Європі стильові форми з національними традиціями, виявляючи тонке відчуття смаку й невичерпність творчої уяви.
Найвишуканішим було оздоблення центральної частини іконостасної стіни — царських врат. У збірці налічується більше 100 подібних пам’яток, серед них — вироби як високопрофесійних майстрів, так і самобутніх народних різьбярів, які надавали їм суто народного звучання. Із розквітом в Україні стилю бароко різьба еволюціонувала до пластичних, майже скульптурних форм. Царські врата кінця XVII — першої половини XVIII ст. відзначаються пишним декоративним оздобленням з натуралістично трактованих виноградних галузок, укритих буйними гронами, вазонів, квітів, переважно соняхів, розмаїтих плодів, акантового листя, корон тощо, а насамперед — силою і динамікою композиції.
Оригінальною іконографічною та декоративною новацією у царських вратах стала поява Ієсеєвого дерева — зображення лежачої постаті бородатого старця Ієсея, з тіла якого виростає виноградне дерево. Найдавніші й найкращі мистецькі пам’ятки вражають майстерно відтвореними скульптурними зображеннями царів та витонченою ажурною позолоченою різьбою.
