Руслан Кошулинський - єдиний кандидат-націоналіст у Президенти. Майже два роки він був віце-спікером Ради, а в партії "Свобода" відзначався ефективною роботою. Кошулинський ще не встиг потрапити в скандали, тому його політична репутація є чистою. Проте це не додало йому рейтингу - шаси "свободівця" на перемогу практично нульові. Ми розповідаємо, з чим націоналіст йде на нинішні вибори.
Політична програма:
Передвиборчий текст Кошулинського це "План докорінних перетворень", який дасть Україні "гідне майбутнє без олігархів".
Отож, перший основний пункт програми "свободівця" це усунення олігархії на користь народовладдя через докорінну люстрацію. Кошулинський пропонує перевіряти держслужбовців та кандидатів на виборні посади на детекторі брехні, потім їх призначення має відбуватися на конкурсній основі за принципами патріотизму та професіоналізму. Щодо гілок влади, то кандидат у президенти обіцяє позбавити депутатів недоторканості, а вибори проводити з відкритими списками та за пропорційною системою. Також Кошулинський хоче узаконити механізм імпічменту президента та позбавлення мандату депутатів за "кнопкодавство" і прогули сесії.
На зміну олігархічній системі має прийти могутній середній клас. Це, згідно програми, не менше 60% працездатних українців. Для розвитку середнього класу Кошулинський обіцяє новий Податковий кодекс та доступні кредитні системи, що сприятиме розвитку підприємництва та малого/середнього бізнесу. Монополії та картелі зникнуть разом із офшорними схемами. Також політик планує заборонити торгівлю с/г землями – нею мають володіти лише українці із правом успадкування або продажу державі.
Тарифи "свободівець" обіцяє зробити справедливими за рахунок руйнування корупційних схем та підприємство-монополістів у галузі електро-, газо-, тепло-, водопостачання. Також у планах Кошулинського ухвала нової програми енергетичної незалежності, яка передбачає зменшення споживання, збільшення видобутку та диверсифікація джерел.
У сфері міжнародної політики кандидат у президенти ставить за ціль утворення нової європейської єдності ‒ Балто-Чорноморського Союзу. Також передбачається повне розірвання усіх зв’язків із РФ та створення міжнародного трибуналу для розслідування її злочинів. Як зазначає Кошулинський, на зміну Мінським угодам має прийти Будапештський формат й врегулювання конфлікту за участі США та Великої Британії.
Для ЗСУ "свободівець" також обіцяє ряд змін: військовий податок з олігархів, фінансування армії на рівні 5% ВВП та перетворення її на високотехнологічну професійну контрактну армію. Додатково буде створено військовий резерв за швейцарським зразком. Крім того, у планах Кошулинського повне переозброєння армії, розвиток кораблебудування та два важливі закони: "Про морську політику України" та "Про цивільну зброю і боєприпаси".
Кандидат у президенти виступає за збереження унітарного устрою України та заборону подвійного громадянства. Також у планах Кошулинського встановити економічну, енергетичну, ресурсну та транспортну блокаду тимчасово окупованих територій. Після деокупації тих регіонів "свободівець" пропонує провести перепаспортизацію населення, перевірку на співпрацю з терористами та притягнення до відповідальності тих, хто брав участь у бойових діях проти ЗСУ.
Що стосується гуманітарної політики, то саме тут найбільше проявляється те, що Кошулинський є кандидатом саме від націоналістичих сил. Він виступає за захист української мови та надання їй статусу єдиної державної. Також "свободівець" хоче зобов’язати всіх держслужбовців спілкуватись українською мовою на роботі, а для виборних посад та тих же держслужбовців запровадити обов’язковий іспит зі знання мови.
Крім того, ЗМІ, які порушуватимуть мовне законодавство або вестимуть антиукраїнську пропаганду, позбавлятимуть ліцензій. На всю україномовну продукцію буде скасовано оподаткування, а для розвитку кіно Кошулинський хоче виділяти кожну 6 гривню з іноземного прокату.
Коментар політолога та журналіста Сергія Стуканова:
Після агресії Росії проти України порядок денний націоналістів (головно партії "Свобода") був значною мірою "вкрадений". Раніші правоцентристи не тільки привласнили тези, які впродовж років експлуатували свободівці, але й реалізували значну частину програми (починаючи від визнання ОУН та УПА й декомунізації й завершуючи розривом зв’язків з РФ). За цих умов праві втратили свого виборця. Подейкують, що Олегові Тягнибоку стало важко вишукувати фінанси, тож ставку було зроблено на Руслана Кошулинського, за чиїми плечима посада віце-спікера в Раді (це плюс) та невдала участь у мерських перегонах 2015 року у Львові (це мінус). Кошулинський на загал має імідж інтелектуала, проте наразі в його кампанії немає нічого, що могло би чіпляти. За цих умов важко сподіватися не лише на якийсь результат в президентській гонитві, але й на потрапляння до Верховної ради України.
Що відомо про особу Руслана Кошулинського?
Серед усіх кандидатів у президенти, рейтинг яких більше 1%, Кошулинський, мабуть, єдиний, чия репутація чиста. У великій українській політиці він протримався 2 роки. "Свободівець" з 2012 до 2014 року був заступником голови ВР VІІ скликання "регіонала" Володимира Рибака. Тоді за призначення Кошулинського проголосувало 305 депутатів, у тому числі 126 представників "Партії регіонів". Як він сам заявляв, ніхто із "біло-блакитними" про голоси не домовлявся. "Радіо Свобода" у матеріалі з нагоди призначення Кошулинського віце-спікером писало, що він вважається "кризовим менеджером, бо саме йому доводилось загладжувати складні ситуації, які створювали однопартійці" у міськраді Львова.
За кілька місяців після призначення Кошулинського на посаду "регіонали" почали збирати підписи за його відставку. У партії зазначали, що "він не може впоратись зі своїми обов’язками". Невдовзі їх підтримали вірні товариші-комуністи. Депутат від КПУ назвав Кошулинського представником неофашистського руху, який, відповідно, негідний бути в президії Верховної Ради. "Регіоналів" та комуністів не влаштовував віце-спікер, який підтримував свою парламентську фракцію та брав участь в акціях та мітингах "Свободи". Вони вимагали, щоб Кошулинський дистанціювався від політсили. Втім ініціатива відставки "свободівця" не дійшла до логічного кінця – націоналіст пропрацював на посаді аж до повалення режиму Януковича. Після втечі президента, головні посади в країні втратили всі його соратники в т.ч спікер Рибак, тому Кошулинський на 5 днів став Головою Верховної Ради України. Він відкривав засідання парламенту, на яких приймалися такі важливі рішення як усунення Януковича, відміна "законів 16 січня", ліквідація «Беркута» відставка міністрів Табачника, Багатирьової та Королевської.
Відомо, що сам Кошулинський був учасником Євромайдану. У мережі та серед його прихильників популярне фото, де він допомагає виносити пораненого на Євромайдані. Проте на цьому відео зафіксовано, що Кошулинський лише вибігає перед об’єктивами для фото, а згодом просто супроводжує «майданівців», які виносять поранених.
Після революційних події Кошулинський був мобілізований до ЗСУ. Пройшовши навчальний курс на полігоні, він відправився на службу в зону АТО артилеристом. Ще наприкінці 80-х Кошулинський був також солдатом Групи радянських військ у Німеччині. Як він сам говорив у інтерв’ю, варіант служби в Німеччині йому запропонував "один мудрий офіцер", замість тюремного ув’язнення або Афганістану, куди кандидат у президенти йти не хотів.
У 2015 році Кошулинський перериває службу в АТО, щоб позмагатися за крісло мера Львова. Він виходить у другий і там програє попередньому та наступному меру Андрію Садовому. Після виборів Кошулинський стає депутатом Львівської обласної ради. Відзначився ініціативною ухвалити законопроект «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області», який нещодавно скасував суд.
Минулого року Кошулинського обрали єдиним кандидатом від націоналістичних сил. До цього двічі, в 2010 та 2014 році від "Свободи" претендентом на крісло глави держави був Олег Тягнибок. Окрім власне партії "Свобода", Кошулинського також підтримали «Правий Сектор», ОУН, КУН та «С14». Окремо Кошулинському висловив довіру колишній лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош, якого помітили на форумі "Від Крут до Брюселя", де висували кандидатуру Петра Порошенка. Проте екс-віце-спікера не підтримала ще одна доволі відома права організація "Національний корпус" Андрія Білецького. Їх речник Родіон Кудряшов заявив, що представників "Нацкорпусу" навіть не запросили на зустріч, де узгоджували кандидатуру Кошулинського. Крім того, на його думку, рейтинги Тягнибока чи того ж Білецького є вищими. Згодом лідер "Національного корпусу" Білецький відмовився брати участь у виборах, назвавши їх фарсом та цирком.
До слова, Руслан Кошулинський є вже третім львівським кандидатом у президенти. Окрім вищезгаданого Андрія Садового, балотується також Дмитро Добродомов. Саме ці троє були найрейтинговішими претендентами на крісло мера міста в 2015 році.
Декларація Руслана Кошулинського:
Із доходів у Кошулинського лише зарплатня в 22 458 грн у львівській організації ВО "Свобода". Натомість у його дружини прибутків трішки більше: Марія Кошулинська за 2017 заробила 129 798 гривень у компанії ПАТ "Галичфарм", також вона отримала відсотки в "Укргазбанку" і "ПриватБанку" в розмірі 1956 грн і 289 грн відповідно. Ще у неї задекларований приз на 823 гривні від вищезгаданого ПАТ "Галичфарм".
У банку Кошулинський тримає 16 583 гривні, а готівкою 80 тис. гривень і 7300 доларів, його дружина – 54 тис. грн.
З-поміж нерухомості в "свободівця" є земельна ділянка площею 334 м кв. та будинок площею 235 кв. м у Львові. Також у нього недобудовані теплиця, гараж та альтанка.
Їздить Кошулинський на "Запорожці" (ЗАЗ 968М) 1985 року та електрокарі Nissan LEAF 2013 року випуску. Також він задекларував причеп за 370 гривень.
Іншого цінного майна, у т.ч. антикварних чи ювелірних виробів, цінних паперів та корпоративних прав Кошулинський не задекларував.
Політична кар’єра
Політика для Кошулинського почалася із вступу до Соціал-національної партії України, яка пізніше стала "Свободою". Це відбулось у 1996 році. До цього політик навчався у спортивному інтернаті та служив у армії. Після війська Кошулинський працював у ресторані в Карпатах, займався бізнесом і навіть був кухарем на золотовидобувній артілі в російській тайзі.
З 2001 року він стає помічником Олега Тягнибока. Працює разом з ним у Верховній Раді IV скликання.
З 2008 року Кошулинський стає заступником голови ВО "Свобода", а в 2010-2012 рр був головою відповідної фракції у Львівській міській раді.
У 2012 році кандидат у президенти обирається до парламенту за списком ВО "Свобода" та стає віце-спікером Верховної Ради.
У 2015 році Кошулинський бере участь у виборах мера Львова. У другому турі програв Андрію Садовому, набравши 36,8% голосів.
У листопаді 2018 року "С14", "Свобода", "Правий сектор", "ОУН" та "КУН" вибрали Руслана Кошулинського єдиним кандидатом у президенти від націоналістів.
