1 листопада в Україні набула чинності Стамбульська конвенція, спрямована на запобігання домашньому насильству та насильству щодо жінок.
В Центрі спільних дій пояснили, що насправді змінює прийняття цієї конвенції.
Стамбульська конвенція – міжнародна угода Ради Європи, метою якої є запобігання і протидія насильству щодо жінок, зокрема домашньому насильству. Це перший міжнародний документ, який визначає насильство проти жінок дискримінацією і порушенням прав людини. Наразі її підписали 47 країн, у тому числі й Україна, але лише 30 з них її ратифікували. Україна підписала Стамбульську конвенцію у рік її створення — в 2011 році, але ратифікувала тільки із другої спроби – в червні 2022.
Стамбульська конвенція спрямована на зміну стереотипних уявлень про гендерні ролі та зумовлене ними насильство в українському суспільстві. Зокрема, через загальнонаціональні просвітницькі кампанії щодо розпізнавання гендерно зумовленого насилля, зокрема для суддів, правоохоронців та адвокатів, які працюють зі злочинами щодо жінок.
У правовому вимірі запроваджується кримінальна відповідальність за сталкінг та умисне каліцтво жіночих геніталій. Також Конвенція забороняє такі способи вирішення спорів як медіація та примирення для вирішення справ про домашнє насильство, бо часто насильник поза межами судової кімнати знову може вдатися до сили. Також Україна бере на себе зобов’язання збільшити кількість тимчасових прихистків для жертв домашнього насилля.
Конвенція жодним чином не зобов’язує Україну змінювати Конституцію чи закони щодо інститутів шлюбу, сім'ї, усиновлення, права батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних переконань, а лише захищає від насильства.
