У Білорусі 9 серпня стартували шості за роки незалежності президентські вибори. Голосування на виборах почалось о 08:00 (збігається з київським часом) на 5 767 виборчих дільницях і завершиться о 20:00.
Для голосування, зокрема, було утворено 44 ділянки за кордоном. В Україні це можна зробити у диппредставництві Білорусі в Києві, передає УНН із посиланням на ЦВК Республіки Білорусь.
Цьогорічними кандидатами на вищий державний пост зареєстровано п’ять осіб — дружина опозиційного блогера Сергія Тіхановського Світлана, ексдепутат Ганна Канопацька, лідер кампанії “Говори правду” Андрій Дмитрієв, глава партії “Білоруська соціал-демократична Грамада” Сергій Черечень і діючий президент Олександр Лукашенко.
Попередній тиждень голосувань відзначився затриманнями опозиційно налаштованих активістів і політиків, а також однією з наймасовіших в історії республіки акцій протесту — мітингом Тіхановської в Мінську 30 липня. За оцінкою правозахисників, захід зібрав понад 60 тис. людей.
Головним опонентом для Лукашенко стала саме Тіхановська, навколо якої об’єдналися представники ряду інших сильних претендентів, які не зуміли пройти всі етапи виборчої кампанії та яким в результаті було відмовлено в реєстрації Центральною виборчою комісією (ЦВК) Білорусі. У республіці, де глава держави не змінювався 26 років і результат голосування майже завжди був передбачуваним, цьогорічна виборча кампанія має багато несподіваних поворотів.
Всього на виборах зможуть проголосувати близько 6,8 млн білорусів. Вибори вважаються вдалими, якщо в голосуванні взяли участь більше половини громадян.
Президент буде вважатися обраним, якщо за нього проголосують більше половини громадян, які взяли участь в голосуванні. Передбачається, що попередні результати будуть оголошені ЦВК ближче до півночі. Другий тур президентських виборів в Білорусії проводився лише у 1994 році. В інших випадках Лукашенко перемагав в першому турі з великою перевагою.
Так, наприклад у 2015 році явка на виборах склала 87,22%. За Лукашенко віддали голоси 83,5% громадян, які взяли участь в голосуванні.
Виборча кампанія цього року проводилася в умовах протестних акцій опозиції, яка почали проводити мітинги ще на етапі збору підписів. Черги з охочих поставити підпис на підтримку Тіхановської шикувалися не тільки в Мінську, але й інших містах.
Після того як Цепкало і Бабарику відмовили в реєстрації, люди стали виходити на вулиці, шикуючись в “ланцюги солідарності”. За час виборчої кампанії, за даними місцевих правозахисників, силовики затримали близько 1,4 тис. осіб, кілька сотень були заарештовані. Міжнародні правозахисні організації закликали білоруську владу звільнити затриманих і припинити репресії щодо громадянського суспільства.
Цьогорічні вибори пройдуть без участі спостерігачів від деяких міжнародних структур. Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ ОБСЄ), яке традиційно направляло в республіку спостережні місії, відмовилося від спостереження за поточною кампанією: у БДІПЛ ОБСЄ заявили, що МЗС Білорусії своєчасно не надіслав відповідне запрошення. Парламентські асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ) і Ради Європи (ПАРЄ) також не направляли своїх спостерігачів.
Зокрема, як повідомили у ЦВК Білорусі, посилаючись на складну епідеміологічну ситуацію, була знижена кількість національних спостерігачів на виборчій дільниці до трьох в дні дострокового голосування і до п’яти — в основний. Разом з тим зареєстровано рекордну кількість місцевих спостерігачів — майже 50 тис. Білоруські правозахисники стверджують, що в ході дострокового голосування були проблеми з допуском незалежних спостерігачів.
Напередодні виборів у республіці Білорусь державне інформагентство БелТА з посиланням на правоохоронні органи повідомило, що під Мінськом були затримані 32 бойовики приватної військової компанії “Вагнера”, ще одного затримали на півдні країни. УНН детально розповідав про російських бойовиків, затриманих у Білорусі.
Варто зазначити, імена багатьох затриманих у Білорусі 33 бойовиків приватної військової компанії “Вагнера” є у списку сайту “Миротворець”. Більшість із них, за даними сайту, воювали на окупованій частині Донеччини. Водночас, як повідомляв УНН, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що Росія “не визнає українське громадянство” затриманих у Білорусі найманців ПВК “Вагнера”.
МЗС України, своєю чергою, стверджує, що бойовики ПВК “Вагнера” у Білорусі могли бути використані для дестабілізації ситуації в Білорусі напередодні президентських виборів. Додамо, що 5 серпня Володимир Зеленський та Олександр Лукашенко обговорили питання екстрадиції затриманих у Білорусі учасників воєнних дій на Донбасі.
