Першими День матері почали відзначати США. У 1907 році американка Анна Джарвіс виступила з ініціативою вшанування матерів. Першим офіційно визнав свято штат Вірджинія у 1910 році, а вже за чотири роки президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів.
До українців свято прийшло 1928-го завдяки Союзу українок Канади. Наступного року свято вперше відзначили на Галичині. Першою ініціативу канадських жінок тут підтримала головна редакторка тижневика «Жіноча доля» Олена Кисілевська. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» організовували концерти, конференції та фестивалі по всій Тернопільщині.
Після приходу радянської влади у 1939 році святкування Дня матері було заборонене. В Україні цей день знову став офіційним святом 10 травня 1999 року.
День Матері відзначають другої неділі травня, який уважається місяцем Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. У травні, коли Природа-Мати виряджає свою Доню-Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві та відзначають День Матері.
Богородиця посідає чільне місце в релігійній свідомості українців. Це пов'язане з ментальністю та суспільним ладом. Ще здавна князі благали її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах. Богородиця стала опікункою лицарів українського духу — козацтва.