На ринках Львова уже є в реалізації кавуни та дині, що завезені із Херсонської області. Основну небезпеку баштанних культур становить перевищення допустимого рівня вмісту нітратів – солей азотної кислоти, що може несприятливо позначатися на здоров’ї людини, інформує Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Кавун – корисна ягода, плодова м’якоть якої містить легкозасвоювані цукри – глюкозу, фруктозу і сахарозу, пектинові речовини, білки, кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, залізо в органічній формі; вітаміни – тіамін, робофлавін, ніацин, фолієву і аскорбінову кислоту, каротин, лужні речовини.
М’якоть дині також містить багато заліза, калію, кальцію, магнію, вітамінів групи В, С і А, каротин і пектин. Завдяки їм, диня є засобом профілактики серцево-судинних захворювань, знижує рівень холестерину у крові і запобігає розвитку атеросклерозу, заспокоює нервову систему, нормалізує роботу кишечника, а також виводить токсини.
Нітрати – це солі азотної кислоти, що є в ґрунті, воді, вони є хімічною складовою рослин, продуктами обміну речовин в організмі людини і тварин, тому люди зазнають їхнього впливу впродовж усього життя. Не секрет, що в ранніх кавунах і динях ймовірна наявність нітратів. Ця проблема з’явилась внаслідок хімізації сільського господарства, застосування мінеральних добрив з наявністю азоту (калієва селітра KNO3, натрієва селітра NaNO3, аміачна селітра NH4NO3) для підвищення врожаїв сільськогосподарських культур.
Концентрація нітратів у фруктах і овочах залежить від сорту, якості добрива, грунту, в якому вони ростуть тощо. Відомо, що у листках зелених рослин міститься менша кількість нітратів, ніж у стеблах і черешках. Це можна пояснити тим, що стебла відносять до початкового пункту транспортування нітратів до квіток, листя і плодів. У серцевині плодів нітратів значно більше.
У рослинах сімейства гарбузових, до яких відносять патисони, огірки, гарбузи, кавуни, кабачки, диню, частка солей азотної кислоти вище в плодоніжці, в скоринці. У зерновій частині і м'якоті скупчення нітратів набагато менше.
Фахівці попереджають: з усіх рослин саме баштанну культуру вважають одним з найбільш активних накопичувачів нітратів. В незрілих овочах вміст нітратів в 2-3 рази вище, ніж в дозрілих. В динях і кавунах розподіл нітратів пошаровий: їх стає більше від центру плоду до шкірки. Небезпека і в кількості з'їденого: наприклад, у свіжій зелені нітратів буде в рази більше, ніж у кавуні, але кілограм петрушки ніхто не з'їсть, на відміну від смугастого, а значить і шанси отруїтися ним набагато вищі.
Звісно, за зовнішніми ознаками визначити рівень нітратів неможливо, але можна перестрахуватися, зрізаючи з овочів і фруктів край і шкірку – там небезпечних речовин найбільше. Підозрілими є величезні, занадто пахучі овочі та фрукти, кавуни з вузлуватими жовтими прожилками, яскраво-червоною м'якоттю з фіолетовим відливом.
Зниження рівня нітратів у ранніх овочах і баштанних культурах вчені і медики називають глобальною проблемою, але до теперішнього часу вона далека від адекватного вирішення. Тому найреальнішим порятунком від шкідливого засилля нітратів було б вирощування баштанних плодових і культур самостійно. Тільки в цьому випадку можна отримати корисний для здоров'я продукт.
Гігієнічна регламентація допустимих концентрацій нітратів в окремих харчових продуктах проводиться з розрахунком конкретних кліматичних і економічних районів. При цьому потрібно враховувати допустиму добову дозу нітратів, добове використовування продуктів, фоновий рівень нітратів в харчових продуктах. Допустима доза нітратів для людини становить 5 мг на 1 кг маси тіла. Важливим елементом забезпечення гарантованої якості харчових продуктів є контроль за ними, в тому числі і за показниками вмісту у продуктах харчування нітратів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гранично допустимі концентрації нітратів у добовому раціоні харчових продуктів не повинен перевищувати 450–500 мг/кг норми.
Встановлено допустимі концентрації нітратів у харчових продуктах, перевищення яких є основою для їх вибракування. Для кавунів вона не повинна перевищувати 60, для динь – 90 мг/кг сирої маси.
Проте найбільш точним і достовірним методом дослідження ранніх баштанних є лабораторний метод дослідження за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, а саме: на патогенні ентеробактерії, лістерії, на вміст нітратів, нітритів, пестицидів, солей важких металів, радіонуклідів.
У Львові лабораторні дослідження ранніх баштанних проводять фахівці Львівського міського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр ДСЕС України»: вул. Б.Лепкого, 8, тел.261-64-28, E-mail: [email protected].
