Донині у суспільному розумінні існує поділ на суто чоловічі і суто жіночі професії. Цей стереотип впливає на хлопчиків і дівчаток при виборі майбутнього фаху.
Аби допомогти у подоланні цього стереотипу, у Луцьку відкрили фотовиставку «Гендерні ярлики: «нежіночі» та «нечоловічі» професії», - повідомив власкор Гал-інфо.
Ініціаторами заходу стали депутатські групи «Рівні можливості» Луцької міської та Волинської обласної рад. Організатори розповідають, що вирішили звернути увагу суспільства на тему дискримінації жінок і чоловіків саме на ринку праці.
«Наприклад, кількість жінок в армії збільшилася за останній рік, по статистиці, з 7% до 20%. Проте саме суспільні стереотипи дискримінації впливають досі на вибір професії для хлопчиків та дівчаток. Згідно з дослідженнями, майже 60% українців вважають, що є суто чоловічі і суто жіночі професії», - переконує співорганізаторка виставки Ірина Колковська.
У світлинах – історії 16 героїв та героїнь, яких меншість у тій чи іншій сфері діяльності. До прикладу, серед чоловіків – це вихователь дитсадка, старша медсестра, для жінок – паталогоанатоминя, байкерка.
Вихователь дитсадка у селі Коршовець Олександр Гоцик розповідає, що спочатку батьки дівчаток сприймали в штики те, що вихователем має бути не жінка, а чоловік. Натомість зараз, коли вже звикли, зайвих питань щодо статі фахівця не виникає.
«На даний час у мене діти старшої групи. Це діти, яких я вів з ясельної групи. Тому що у нас в садочку тільки двохгруповий садочок. Всі батьки зреагували нормально. Питань не було стосовно цього. Тому що вже прийшов вихователь, який вже неодноразово себе показав», - каже він.
Усі світлини – роботи луцького фотографа Романа Невестенка-Добровського. Зізнається, що працювати було комфортно, адже і сам стикався з подібними «гендерними питаннями». «Тема мені близька і цікава, тому що самому мені теж доводилося робити якісь такі речі, які нетипові для гендеру, грубо кажучи», - каже фотограф.
Світлини справили чимале враження на відвідувачів виставки. Викладачка Волинського нацуніверситету імені Лесі Українки Олена Галапчук-Тарнавська впевнена, що ця візуалізація спрямована на подолання стереотипів. Хоча це важкий і тривалий шлях, але успішні кейси наочно демонструють хибність точки зору про «суто чоловічі» та «суто жіночі» професії.
