Нещодавно Львівська обласна рада оголосила 2022 рік роком родини Пежанських. Про заходи, які у зв’язку з цим будуть відбуватися, Гал-інфо розповів голова “УФОТО” Роман Метельський.
Найближчою подією, що згадав очільник Українського фотографічного товариства, буде презентація найстаріших змагань українських лижників, зафіксованих на кіноплівку.
“Це буде 15 лютого. Презентація і показ сенсаційної знахідки – найдавнішого українського спортового фільму, який знайшли в архівах Чикаго. Запис Олександра Пежанського. 15 лютого 1929 року у Львові на Погулянці були перші українські лещетарські змагання, які він зафільмував” – ділиться Роман.
Також фотографічне товариство планує організувати виставку стрічок та фотографій, присвячену архітекторові.
“6 березня “УФОТО” проведе кіно-фотовечір Олександра Пежанського, якому, власне, і виповнилося б 130 років” – сказав Роман Метельський.
У найближчі декілька місяців відбудеться більше заходів, але їх дата поки невизначена.
“В процесі ще вирішуємо, які будуть подальші події. В нас буде наукова конференція, багато різних передач та екскурсій. Взагалі, дуже багато планів” – повідомив голова “УФОТО”.
Перший захід із низки наукових та мистецьких подій до святкування року родини Пежанських вже проведено. Це була екскурсія “Родина Пежанських і Музичне товариство імені Лисенка”.
Нагадаємо, з сім’ї Пежанських вийшло декілька суспільних діячів, що мали велике значення для української самосвідомості та культури Галичини – а, говорячи про Михайла, України в цілому.
Пежанські, у додаток до величезного архітектурного внеску в розбудову Львова, ходили серед таких визначних фігур, як Михайло Грушевський, Володимир Шухевич, Карло Бандрівський, Володимир Гнатюк, Іван Левинський, Роман Придаткевич, Степан Федак.
Найвідомішими серед родини Пежанських залишаються три імені:
Григорій: український інженер-архітектор австрійської доби. Він причетний до проєктування головного корпусу Львівського Політехнічного університету, а також трибун на 8 тис. глядачів поблизу головної алеї Крайової виставки 1894 року.
Найвизначнішою за значенням будівлею, з плануванням якої допомагав Григорій Пежанський, можна вважати Руський театр. В цій споруді проводилися вистави, концерти та лекції українською мовою, спортивні змагання. Вона стала одним з найбільших українських національних осередків у Львові.
Олександр: старший син Григорія Пежанського. Також пішов у архітектори. Захоплювався фотографією та живописом. Був солдатом Української Галицької армії. Одним з перших в країні зацікавився кольоровою плівкою, записував виконання українських пісень.
Проєктував споруди переважно у стилях модерну та функціоналізму, реставрував церкви. Його руці у Львові належать плани будинків №26-40 на вулиці Пісковій, реставрації будівель Народного дому, Конкурсний проєкт відбудови церкви Святого Духа.
1966 року був змушений виїхати до США, де продовжив працювати як фотограф.
Михайло: молодший син Григорія. Український інженер-будівельник, термінограф. Розробляв житлові домівки, містобудівні проєкти, міські комунікації. Активно сприяв діяльності «Пласту». Під час українсько-польської війни брав участь у розвідувальних операціях львівських пластунів.
У 1949 році виїхав до США, де працював інженером. Допомагав українській громаді, перевидавши близько 250 примірників словників для наших вчених за кордоном. За свій кошт збирав термінологічні словники, які були заборонені в УРСР. Фотографував експонати українських митців.
Пристрасть молодших Пежанських до фотографії зберігла стільки українського, що цю родину можна мимоволі порівняти з Квіткою Цісак. Тим паче, що Олександр Пежанський – людина багатьох захоплень – колекціонував аудіозаписи на сконструйований власноруч прилад. Його доріжки "Вівці мої, вівці" та "Через сад-виноград" у виконанні Соломії Крушельницької стали найкращими з відомих, коли потрапили з Америки до музею співачки.
Окрім Пежанських, 2022 рік офіційно визнано також роком Соломії Крушельницької та Олекси Новаківського. Це рішення Львівська обласна рада проголосила на сесії 23 грудня.
