12 вересня у Львові, в храмі Святої Софії-Премудрості Божої відбувся Чин похорону відомого архітектора Івана Бережницького.
Як повідомили на сайті УКУ, богослужіння очолив митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк. Поховали пана Івана, згідно з його заповітом, на Личаківському цвинтарі.
Іван Бережницький – талановитий американський архітектор українського походження, добродій своєї парафії та Українського католицького університету, архітектор університетського храму УКУ – церкви Святої Софії – Премудрості Божої у Львові.
Нащадок знаних українських родів Бережницьких, Тершаковців, Вахнянинів, жив і працював в Бостоні. Очолював власне архітектурне бюро. З 2008 року часто бував у Львові, співпрацював з Українським католицьким університетом в розбудові нового університетського містечка біля Стрийського парку.
Слово президента УКУ владики Бориса під час Чину похорону Івана Бережницького:
«Не хочеться вірити, дивлячись на усміхнену фотографію, що Івана Бережницького вже немає серед нас. Але важливо нам всім знати, як завершилась його життєва мандрівка. Іван пізнав Бога. Іван дивився у вічі смерті, і після тривалих терпінь, відходив з цього світу в мирі. Від його імені дякую вам: рідним, всім тут присутнім, які долучаються до молитви. Дякую за спільно пережите і за спільно збудоване. Іван відходив з цього світу, прийнявши Святі Тайни, відновивши свою віру і стосунки з Богом.
Іван Бережницький – син воєнних емігрантів. Його батьки у драматичний спосіб пережили те, що нині проживають українці. Він син біженців, народився в зораній бомбами Німеччині.
Професійна кар’єра архітектора запровадила Івана до Бостону. Він будував передовсім будинки вищого ґатунку, шукаючи творчі рішення. Саме у цей час я мав честь познайомитися з Іваном, коли він приходив на семінари з україністики.
Коли згодом Український католицький університет у Львові почав розвивати будівельні проєкти, з великою увагою до церкви, іконографії, архітектурних деталей, Іван Бережницький зголосився на добровільних засадах допомагати нам. Він був мостом між будівельниками, архітекторами і спільнотою нашого університету.
Іван Бережницький відвідував Україну близько 30 разів. Наша співпраця, його жертовність часу та ресурсів, увінчалася найбільшим звершенням Івана — будівництвом храму Святої Софії Премудрості Божої, який обіймає церкву святого Климентія. Це храм, через який Іван пройшов своє життєве паломництво. Його праця тут, в УКУ, яку родина Бережницьких у різний спосіб підтримувала, стимулювала його, на підставі глибоко засіяних зерен в серці, дати новий ріст вірі. У цьому Івана супроводжувала не лише спільнота, а й дружина Марʼяна та душпастир в Бостоні о. Ярослав Налисник, який впродовж років, коли Іван боровся з невблаганною недугою, був поруч і допоміг Іванові повернутися “додому”.
Кожен із нас, який був свідком нашої співпраці, кожен, хто переступає поріг цього храму, дивлячись на внутрішні і зовнішні форми цього університету, згадуватиме Івана Бережницького — великого добродія, українця, християнина, який долучився до довершення цієї святині. Вічная памʼять нашому дорогому Іванові».
Спільнота Українського католицького університету висловлює щирі співчуття дружині Мар’яні, яка була творчим партнером талановитого архітектора, родинам Бережницьких, Тершаковців, усім рідних і друзям покійного.
