У Львові, схоже, вигадали новий вид квартирної афери: під приводом захисту майнових прав малолітньої дитини та за участі органу опіки та піклування.
Саме такий висновок напрошується з історії, у яку потрапила родина львівського підприємця Володимира Маслигана, та якою у даний час займається поліція – в рамках кримінального провадження за фактом шахрайства.
«Думали, що помилка, виявилося – афера»
Йдеться про справу, що була відкрита на початку року Залізничним відділом поліції ГУ НП у Львівській області за заявою львів'янки Алли Маслиган: за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах).
Водночас найбільш цікавий момент полягає в тому, що ця заява стосується також фактів, які свідчать про можливу участь в квартирній афері посадових осіб Залізничної районної адміністрації.
Однак почнемо все по порядку.
В жовтні 2017 року син Алли Маслиган зайнявся пошуком квартири у Львові для подальшої купівлі. Через оголошення в Інтернеті вдалося знайти цікавий варіант – квартиру на вулиці Бортнянського. Помешкання складалось із чотирьох кімнат загальною площею 191,4 кв.м. та продавалось за прийнятну ціну. Продаж здійснювався через маклершу.
- Під час огляду цієї квартири ми познайомилися з її власниками: з подружжям Тарлаків – з Андрієм та Іриною, - розповідає чоловік потерпілої – Володимир Маслиган. – Вони справляли враження нормальних, доволі солідних людей. Домовилися з ними про продаж квартири – за ціною, що складала понад півтора мільйона гривень. У подальшому звернулися разом до нотаріуса. Перевіривши документи на помешкання, нотаріус повідомила, що для укладання договору купівлі-продажу Тарлакам необхідно отримати відповідний дозвіл від Залізничної районної адміністрації. Враховуючи, що співласником даної квартири є також їхня малолітня дочка - Христина Тарлак. Йшлося про згоду, яку надає орган опіки та піклування - на вчинення правочину щодо належного малолітній дитині нерухомого майна. Робиться це задля того, щоб гарантувати збереження її права на житло. Аби отримати таку згоду, Андрій та Ірина Тарлаки повинні були придбати на ім'я дочки інше рівнозначне житло.
Договір купівлі-продажу квартири №5 на вулиці Бортнянського, 43 у м. Львові, новим власником якої стала Алла Маслиган, було укладено 20 жовтня 2017 року. Однак, за словами Володимира Маслигана, родина Тарлаків подовжувала проживати в цьому помешканні.
- Оскільки в будинку, який вони збиратися купити, йшов ремонт, ми відгукнулися на їхнє прохання та дозволили їм залишитися ще на три місяці. – розповідає Володимир. – Однак минуло близько півроку, а вони надалі проживали в квартирі. Закінчилося все тим, що ми їх з свого помешкання ледве вигнали.
- З того часу минув майже рік.- продовжує Володимир. - І раптом ми отримуємо документи з Залізничного районного суду Львова. Повістку про виклик до суду, копію позовної заяви від Залізничної райадміністрації – про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та відновлення порушених майнових прав дитини. Ми спочатку подумали, що це якась помилка, плутанина. Я з сином поїхав до нового помешкання Тарлаків – у смт. Рудне, аби з’ясувати, що насправді відбувається. Однак з особняка за високим парканом до нас ніхто не вийшов. Тоді ми залишили власникам будинку записку - з проханням нам передзвонити. Вклали її у файлик з копіями документів з суду, який закинули у двір будинку. Однак нам так й ніхто не зателефонував. Після цього ми почали розуміти, що то не помилка, а афера.
Чому дозвіл від райадміністрації виглядає дивно
Названа позовна заява (від 20.03.2019 року) підписана головою Залізничної районної адміністрації Іриною Джурик та начальником відділу служби у справах дітей Залізничного району Богданою Тинською.
Як вбачається з цього документу, позов заявлено до Ірини Тарлак та Олега Тарлака (як до відповідачів) - в інтересах малолітньої Христини Тарлак, 01.06.2008 р.н. Алла Маслиган у даній заяві фігурує як третя особа.
Якщо коротко, то суть цього позову така: оскільки Ірина Тарлак та Олег Тарлак після продажу квартири на вул. Бортнянського не забезпечили майнові права малолітньої дочки (не придбали на її ім’я будинок) договір купівлі-продажу даної квартири, укладений з Аллою Маслиган, має бути визнаний частково недійсним. Водночас на Христину Тарлак має бути зареєстровано право власності на половину квартири, якою володіє Алла Маслиган.
Тобто умовиводи позивача у даному випадку виглядають так: оскільки за рік із гаком, відколи було надано дозвіл на продаж квартири, відповідачі не оформили дочці право власності на інше житло, за такі їхні безвідповідальні дії має відповідати добросовісний покупець квартири, у якого можна забрати половину житла.
А тепер про нюанси цієї справи, які свідчать про те, що між «відповідачами» та посадовцями райадміністрації могла бути змова.
Дозвіл на укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: м. Львів, вул. Бортнянського, 43/5, подружжя Тарлаків отримало на підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації від 09.10.2017 року №538.
Документ цей виглядає доволі дивно: і через відсутність одного з пунктів, і за змістом. З розпорядження, зокрема, вбачається, що дозвіл Тарлакам було надано «у зв’язку із придбанням на ім’я малолітньої Тарлак Х.О. в цілому будинку №23а на вул. Коновальця у смт. Рудне м. Львова».
Разом з тим у наступних пунктах гр. Тарлак І.А. та гр. Тарлака О.А. зобов’язують у встановленому законом порядку придбати на ім’я малолітньої дочки вищеназваний будинок та протягом трьох місяців подати у відділ у справах дітей Залізничної районної адміністрації документ, який підтверджує забезпечення власністю малолітньої Христини Тарлак.
Як все мало бути згідно із встановленим порядком?
Рішення про відчуження житла та іншого нерухомого майна, співвласником якого є діти, здебільшого приймається при умові одночасного оформлення продажу та купівлі іншого житла, в якому дитина виступає власником (співвласником рівнозначної частки). При чому відбувається це в присутності члена опікунської ради.
При неможливості одночасного оформлення договору купівлі-продажу іншого житла (придбання його в іншому населеному пункті) в рішенні про надання дозволу вказується термін та умови укладення такого договору.
Володимир Маслиган на моє прохання прокоментувати розпорядження райадміністрації, відповів так: «Оригінал цього дивного документу у даний час витребуваний слідчим з районної адміністрації через відповідну ухвалу суду та долучений до матеріалів справи. На мою думку, зміст розпорядження свідчить, передусім, про те, що Тарлаки не збиралися купляти на ім’я малолітньої дочки інше житло. І що посадовці райадміністрації, готуючи такий документ, думали не про інтереси малолітньої дитини, а про щось інше».
Трохи хронології, або як районні чиновники «відновлювали» права дитини
Ще раз звернемо увагу на те, що квартиру на вул. Бортнянського Тарлаки продали Аллі Маслиган 20.10.2017 року.
У подальшому (це підтверджується даними реєстрів) у «відповідачів» з‘являється квартира у Винниках. Дата реєстрації права власності на цей об’єкт - 26.10.2017 року. Власність оформляється на старшу дочку – Лілію Тарлак.
08.02.2018 року на Лілію Тарлак реєструється право власності на ще один об’єкт нерухомості: на будинок в смт. Рудне на вул. Шухевича загальною площею 245.4 кв.м.
Цікаво також, що через кілька місяців після придбання вищаназвані об’єкти опиняються в іпотеці– для забезпечення договорів позики.
З огляду на вищевикладене, питання, чому якийсь із придбаних об’єктів не був оформлений на молодшу дочку (враховуючи наявність зобов’язання, накладеного райадміністрацією), у даному випадку, вочевидь, риторичне.
Як на порушення прав малолітньої дитини відреагували районні чиновники? Дивно та занадто уповільнено. Це вбачаться з інформації, що наведена у позовній заяві. Згідно цих даних, відповідачі протягом трьох місяців не виконали покладене на них зобов'язання та «не надали підтверджуючих документів щодо забезпечення права власності малолітній Тарлак Х.О». Замість цього – звернулися із заявою про відтермінування розпорядження від 09.10.2017 року, посилаючись на те, що в будинку, який вони збираються придбати, тривають будівельні роботи.
20.02.2020 року, як зазначено у позовній заяві, відповідач Тарлак І.А. повторно звертається із заявою про відтермінування розпорядження – у зв’язку з затримкою оформлення документів на земельну ділянку в смт. Рудне на вул. Шухевича.
Показово, що на момент подачі цієї заяви будинок в смт. Рудне на вул. Шухевича вже було придбано та оформлено на старшу дочку – Лілію Тарлак. Однак районні чиновники викладену в заяві інформацію не перевіряють і продовжують очікувати на підтверджуючі документи щодо забезпечення права власності молодшої дочки.
Очікування документів затягується майже на півроку. Після цього Залізничною райадміністрацією, як органом опіки та піклування, починаючи з липня 2018 року, на адресу відповідачів: на квартиру на... вул. Бортнянського, яка вже дев’ять місяців належить іншому власнику, скеровується кілька листів-попереджень щодо виконання розпорядження. «Однак відповідачі на листи не відреагували», - зазначено у позовній заяві.
Після цього, з довідки ЛКП «Граніт» від 30.07.2018 року, позивачу стає відомо про те, що власником квартири за адресою: м. Львів, вул. Бортнянського, 43/5 є Маслиган А.Г., отже, як вказано у позові, малолітня Христина Тарлак позбавлена права власності на нерухоме майно, «чим порушено права дитини».
Ще через вісім місяців в Залізничний райсуд Львова подається позовна заява про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та відновлення порушених майнових прав дитини. До відповідачів – подружжя Тарлаків. І одночасно в інтересах цих самих відповідачів, враховуючи заявлені позові вимоги. А саме:
«зобов’язати реєстраційну Львівського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію права власності в цілому на квартиру №5 на вулиці Бортнянського Д., 43 у м. Львові за Маслиган Аллою Григорівною»,
«зобов’язати реєстраційну Львівського міського управління юстиції провести державну реєстрацію речових прав на ½ частку квартири №5 на вулиці Бортнянського Д., 43 у м. Львові шляхом внесення запису про перехід права власності на ½ вказаної квартири до Тарлак Христини Олегівни, 01 червня 2008 року народження».
Замість епілогу
Аби привернути увагу до своєї справи, потерпілі упродовж останнього часу зверталися із заявами до керівників правоохоронних органів (у тому числі до обласного прокурора, начальника управління СБУ у Львівській області), до журналістів, міського голови Львова, Президента України.
- У даний час сподівання, зокрема, покладаємо на поліцію та суд - на те, що не буде затягуватися розслідування справи по шахрайству, та що суд винесе справедливе рішення - коментує Володимир Маслиган. - Враховуючи насамперед, те, що вищеописаний позов є абсолютно необгрунтованим та серйозно порушує наші права. Адже ж йдеться фактично про «віджим» у нас частини квартири - за участі органу опіки та піклування, під приводом захисту майнових прав малолітньої дитини, яка, проживаючи разом з батьками, забезпечена житлом. Воно на неї лише не оформлено. В райадміністрації про це знають, однак позовну заяву все рівно подали.
член Національної спілки журналістів України
