Слухай онлайн
Культура  |  Історія

У Львові зберігаються українські вишивки кінця XVII ст.

В збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького зберігається понад 10 тисяч вишивок від кінця XVII ст. до наших днів з різних регіонів України, а також зразки XIX ст. з Боснії, Сербії, Хорватії, Татарії, Білорусії, які для кращого розуміння цього виду мистецтва та наукової аналогії у різний час були придбані до музею його засновником митрополитом Андрієм Шептицьким. Про це йдеться в інформації на Фейсбуці музею.
Комплект яворівського народного строю Початок XX ст., Яворівщина

В кожній місцевості — свій неповторний стиль, своя художня мова, які поглиблюються і удосконалюються протягом поколінь. Подиву гідні величаві композиції вишивок на рукавах жіночих сорочок Буковини, Поділля, Гуцульщини. Народні вишивальниці чудово розуміють призначення вишивки, вони компонують її, як частину цілості — одягу чи інтер’єру, і завжди вміють надати їй повнозвучного декоративного ефекту. Загалом відомо понад 100 вишивальних технік. Народні мисткині щедро виявляють свій талант в створенні світу прекрасного на полотні, за допомогою голки і нитки, вишиваючи складні геометричні та квіткові мотиви.

Український народний одяг має єдині національні ознаки і певні регіональні особливості. У збірці НМЛ є велика кількість зразків українського одягу XIX — XX ст. з різних етнографічних регіонів України. Основною складовою частиною як чоловічого, так і жіночого вбрання є біла полотняна сорочка. їх у збірці понад 500 одиниць збереження. Поясний одяг — спідниці, вовняні запаски, плахти, обгортки, фартухи, пояси, крайки, камізельки, кептарі, лейбики, сердаки, свити, кабати, консули. Головні убори — перемітки, хустини, бавниці (вишиті стрічки). Для українського народного одягу характерна яскрава експресія кольору, багатошаровість компонентів у комплекті, глибока традиційність, функціональна доцільність. В одязі поєднуються різні види мистецтва: ткання, вишивка, аплікація, мереження, плетення, вирізування. Доповнювали народний святковий одяг XIX — XX ст. жіночі прикраси. У музеї міститься велика колекція зразків з намиста: червоні коралі, венеційські, «чеські гранати», ґердани, силянки, а також гуцульські мосяжні згарди, хрести, перстені, чепраги (пряжки) та ін.

Збірка народного одягу свідчить про розмаїття форм і ідей, високу духовну і матеріальну культуру його творців.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ