Референдум у Македонії: на кону не лише назва країни, але й шлях до ЄС та НАТО. Перед референдумом лунали заклики з боку президента країни та опозиції щодо його бойкоту.
У Македонії в неділю, 30 вересня, розпочався референдум щодо зміни назви країни - на Республіка Північна Македонія. Утім, ідеться не лише про топонім, а й про геополітику. Запитання у бюлетенях: "Чи підтримуєте ви вступ до ЄС і НАТО, погоджуючись із договором між Македонією та Грецією?". У разі позитивного результату має завершитися суперечка з Афінами, яка триває від початку 1990-х, та відкритися шлях країни до євроатлантичної інтеграції, зазначає агенція AP.
Прихильники позитивної відповіді лідирували до останнього часу - їх, за даними соцопитувань, було близько 57 відсотків. Утім, ключовим може виявитися питання активності виборців: для визнання референдуму таким, що відбувся, у ньому мають взяти участь понад 50 відсотків виборців. За оцінками, приблизно четвертина із зареєстрованих у Македонії виборців працюють за кордоном.
Окрім того, за тиждень до голосування за бойкот референдуму висловився президент країни Герге Іванов, який чинить спротив планам уряду на чолі із Зораном Заєвим. До бойкоту закликають і політики опозиційних партій. Нинішні опозиціонери протягом 10 років входили в уряд і вважаються впливовими в Македонії. Крім того, є підозри, що до активності в країні залучена і Росія, зокрема, через кампанії у соцмержах. Москва відкидає ці припущення.
Референдум не має зобов'язального характеру. Утім, ствердна відповідь за більш ніж 50-відсоткової явки надасть парламенту політичний мандат на зміни до конституції країни. Потім угоду з Грецією має затвердити дві третини депутатів - наступний крок буде за грецьким парламентом. Договір активно підтримують США та ЄС.
