Заступник міністра освіти і науки Павло Полянський у ефірі hromadske.tv пояснив, яким чином МОН планує виховувати в українських школярах патріотизм.
Нова концепція національно-патріотичного виховання була створена відомством у співпраці із громадськими організаціями та батьками школярів. Її впровадження почалося з 1 вересня 2015 року. У соцмережах план міністерства викликав різні оцінки, зокрема у мережі висміяли підручник «Курс юного патріота», який запропонований для середньої школи.
За словами Полянського, міністерство вирішило відійти від традиційних «вербальних» методів на користь «діяльнісного чиннику». Дітям пропонують брати участь у різних виховальних заходах, де вони б на практиці опановували різні навички та засвоювали певні цінності.
«Найбільш правильно, як робиться у більшості країн, виховання і прищеплення певних високих цінностей робити непомітно для самої дитини. Математика, до прикладу, має не менший виховний аспект, ніж гуманітарні предмети. Положення концепції уже кореспондуються під новостворювані програми… Більшою мірою нам треба розвивати середовище за межами класної кімнати і за межами школи», - пояснив Полянський.
Міністерство розраховує на високу самостійність шкіл та участь батьків у патріотичному вихованні, щоб відмовитися від уніфікованої структури і централізованих планів.
«Цьогоріч ми збільшили кількість годин на вивчення предмету «Захист Вітчизни». Відтепер левову частину її займає не вивчення армійських статутів, які солдат може вивчити за кілька днів, а поведінка в екстремальних ситуаціях, збереження власного здоров’я, поводження зі зброєю. Через це у Росії одразу з’явилися публікації про мілітаризацію освіти в Україні», - сказав чиновник, уточнивши, що дітей навчатимуть уникненню уражень зброєю.
Заступник міністра додав, що його пропозицію про програму у форматі «унісекс», щоб і дівчата, і хлопці володіли як армійськими навичками, так і уміли надавати першу допомогу. Полянський підкреслив, що дітей не «вчитимуть убивати», проте пояснюватимуть техніку безпеки поводження з нею. Він навів для прикладу Ізраїль, де подібна частина освіти є обов’язковою.
