5 вересня у м. Самбір владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, освятив перший в історії храм на честь блаженних священномучеників Йосафата Коциловського і Григорія Лакоти. Про це повідомили Гал-інфо у пресслужбі Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Відтак єпископ відслужив у новоосвяченому храмі Божественну Літургію. Йому співслужили: о. Богдан Добрянський, декан Самбірський, о. Михайло Николин, декан Старосамбірський, і священики Самбірського деканату.
Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що українська земля породила безліч святих і мучеників у буремні роки XX ст. "Наша УГКЦ, переслідувана безбожною комуністичною владою, але нескорена, кров’ю численних своїх мирян, монашества, священиків, єпископів засвідчила свою вірність Христові і Його Святій Церкві. До цих нових мучеників XX ст. належать і блаженні священномученики Йосафат (Коцоловський) та Григорій (Лакота), котрих проголосив святий Папа Йоан Павло II двадцять років тому під час свого паломництва в Україну в червні 2001 року Божого", — наголосив єпископ.
Далі проповідник наголосив, що сьогодні основними запитаннями для кожної людини є: як "бути людиною"? Як навчитися мистецтва життя? Яка дорога веде до щастя? Що маю зробити, щоб мати життя вічне? "Відповіді на ці запитання ми можемо почути в храмі, бо храм — це місце зустрічі людини з Богом", — наголосив владика Ярослав. Ісус розпочав Своє служіння такими словами: "Я прийшов нести Добру Новину убогим" (Лк 4,18). Це означає: "Я маю відповідь на ваше основне запитання; я покажу вам дорогу життя, дорогу щастя. Більше того, я є ця дорога".
Відтак владика Ярослав додав, що люди завжди будуть потребувати Бога, навіть в епоху, коли у світі панує науковий прогрес, технологія і глобалізація. "Люди потребуватимуть Бога, Який відкрив Себе в Ісусі Христі і єднає нас у Вселенській Церкві, щоб ми з Ним і через Нього навчалися правдивого життя, щоб ми зберігали й утілювали критерії справжньої людяності", — сказав проповідник. Коли людина більше не відчуває Бога, життя її стає пустим, все стає недостатнім. Людина тоді починає шукати порятунку в алкоголізмі або насильстві, і ця небезпека все більше загрожує сьогоднішній людині.
Наприкінці проповіді владика Ярослав зауважив, що завершення будівництва нового храму відкриває нову сторінку в побудові нерукотворних храмів — людських душ, які оновлюватимуться у Божому домі благодаттю Святого Духа у Святих Таїнствах. "Духовні храми людських душ сьогодні потребують бути оновленими, бо у минулому столітті вони були десятиліттями нищенні комуністичним режимом, а у XXI ст. наражаються на не меншу небезпеку зі сторони невидимого ворога, який підступно намагається вбити в людській душі все святе, стираючи грань між добром і злом, пропагуючи вседозволеність, споживацтво та гедонізм», — наголосив єпископ.
Крім того, єпископ додав, що в новозбудованому храмі вірні подорожуватимуть сторінками Святого Письма, вслухаючись у повчання Христа, який промовлятиме через проповіді та гомілії священнослужителя. "У ньому як учні в Емаусі (Лк. 24, 30-31) ми пізнаватимемо Христа при ламанні Євхаристійного Хліба, яке здійснюватиметься на щойно освяченому Престолі. Пам’ятаймо про потребу частого і гідного причащання цих Святих Тайн, бо Вони є „ліком безсмертя“, який не лише рятує від смерті, але й дарує життя вічне в Христі Ісусі", — наголосив владика Ярослав.
Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Богдану Добрянському, який трудився над будівництвом храму, а також церковній громаді Різдва Пресвятої Богородиці, яка у нелегкі часи економічної розрухи взялися за благородну справу будівництво Божого храму.
