Україна буде державою ветеранів. Що з цим робити та як готуватись – маємо думати вже.
Важливо розуміти, що не варто проводити прямі паралелі з країнами, які перманентно у стані війни (Ізраїль), чи досвідом Другої світової, адже явище ветеранського руху в Україні є унікальним у всіх сенсах.
Наша війна за незалежність об’єднала мільйони людей на полі бою, волонтерством та іншими видами підтримки. Ми ведемо бій за свою землю на своїй землі, й сотні тисяч людей, що пройдуть бойові дії, стануть унікальною ситуацією у світі XXI сторіччя.
Уже зараз Міністерство соціальної політики звітує про 770 тисяч, які мають статус учасника бойових дій. Прогнозується до 5 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин.
Тобто кожен українець, якщо сам чи сама не буде учасником бойових дій, то точно матиме ветерана у близькому оточенні.
Після піднесення та захоплення ветеранами учасниками АТО 2014 року у суспільстві почало формуватися неоднозначне ставлення.
У людей, які здійснювали якийсь кримінал – часто шукали бекграунд (досвід – ред.) АТОшника. Таким чином втрачався зв’язок суспільства із захисниками-ветеранами. Проте повномасштабне вторгнення усе перевернуло.
Ми як країна маємо шанс не повторити старі помилки. Нам важливо зшити суспільство й втримати це об’єднання після перемоги.
Український ветеранський фонд, створений при Міністерстві у справах ветеранів, перед початком повномасштабного вторгнення, за 6 місяців існування запустив низку проєктів та програм задля змін. Один з аспектів, з яким працюємо – формування нового образу ветерана у суспільстві.
