Представники Центру досліджень визвольного руху та Українського інституту національної пам'яті 27-28 жовтня розповідали грузинським колегам про те, як зробити архіви КҐБ відкритими та яке значення це має для суспільства
Архіви КҐБ у Грузії не збереглись у повній мірі. Частину документів у 1990 р. перевезли до Смоленська (Росія), щоб вони не потрапили до рук протестувальників проти радянської влади. Ще один великий масив офіційних паперів згорів у пожежі в грудні 1991 року, яка відбулась у будівлі КҐБ під час державного перевороту.
Офіційно доступ до документів не може бути обмежений, але дослідники досить часто отримують відмови. Ніхто, крім архівістів, не знає точно, які саме документи вціліли та який масив повернувся зі Смоленська – пожежу та вивіз часто використовують як причину відмови у доступі до документу.
За доступ до документів треба платити – вартість встановлює кожен архів на власний розсуд. Приміром, ціна за копію однієї сторінки складає 3 ларі (31 гривня) – незалежно від того, чи це архів робить копію, чи це дослідник фотографує документи на свій смартфон. Родичі репресованих осіб та самі репресовані особи також не мають ніяких пільг у доступі до справ.
Для роботи в читальному залі архіву Академії МВС, де зберігається значна частина документів радянських спецслужб, потрібно було проходити обшуки та залишати всі електронні пристрої у камері схову. Зараз архів переїжджає у нове приміщення і дослідники сподіваються на поліпшення умов роботи та появу комп'ютерів з інтернетом та пошуковою системою у читальних залах.
Українські експерти поділились своїм досвідом архівної реформи, розповідали про ситуацію з доступом до архівів КҐБ в Україні до 2015 року та про те, як провести адвокаційну кампанію, щоб закріпити відкритий доступ на законодавчому рівні.
Також члени делегації відвідали грузинські архівні установи, де зберігаються документи радянських спецслужб та приєднались до маршруту «Топографія червоного терору», який розробила Soviet Past Research Laboratory («Лабораторія досліджень радянського минулого»), щоб ушанувати пам'ять про жертв комуністичних репресій.
Центр досліджень визвольного руху
