Понад півсотні українських виконавців та гуртів, які не підтримали «Закон Кириленка», ввели в оману про закон щодо квот.
Незалежна асоціації телерадіомовників розіслала листа з проханням зібрати підписи під зверненням до парламенту проти законопроекту міністра культури В'ячеслава Кириленка.
В своєму листі представники Асоціації свідомо чи не свідомо, використали маніпуляцію з метою залучення якомога більшої кількості підписантів.
Як сказано в листі:
"Этим проектом Кириленко предлагает установить для радио новую квоту в 75 процентов песен на украинском языке в дневное время. Мы считаем, что выполнить эту квоту невозможно, нас также поддерживают представители известных музыкантов, которые считают, что такая квота будет вредной и для музыкальной индустрии. Поскольку проект будет рассматриваться в профильном парламентском комитете в среду, если вы поддерживаете нашу позицию, просим вас написать об этом и прислать скан вашей подписи."
А також:
"Ініціатива міністра культури, підтримана народними депутатами Олегом Медуницею, Ігорем Артюшенко, Іваном Крулько та Олегом Ляшко, передбачає введення квот на україномовну музику. Її ухвалення призведе до того, що денний ефір радіостанцій України буде на 75% складатись з пісень українською мовою. Така, на перший погляд, патріотична норма, насправді є обмеженням свободи творчості українських співаків, пісні яких англійською, кримсько-татарською, російською та іншими мовами не зможуть активно транслювати радіостанції. Як наслідок, їх не чутиме українська аудиторія, і вони не здобудуть популярності на батьківщині."
Звичайно, що багато людей піддалися на цю провокацію і підписались під пропонованим документом. Адже під загрозою виявилася не лише творчість українських співаків які співають мовами нацменшин, але і всесвітньовідомі виконавці, яким може не залишитися місця в українських ефірах.
А вже в оприлюдненій на сайті інформації НАМівці видали більш правдоподібну версію:
"Згідно з Законом частка пісень державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців"
Але знову ж таки не вказали, що саме ховається за формулюванням "загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців".
Саме таку маніпуляцію останнім часом використовують всі без виключення проросійські елементи в боротьбі проти української мови в ефірах українських радіостанцій.
А тепер звернемося до сайту Верховної Ради України і пропонованого закону.
Номер, дата реєстрації: 3822 від 27.01.2016
В якому сказано:
1. Доповнити частину 1 статті 9 новим абзацом такого змісту:
«В музичних радіопрограмах і радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу».
Норма про 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення є чинною і на сьогоднішній день. І проти цієї норми заперечень не виникало. Але як виявляється під неї попадають всі без виключення пісні написані до 1991 року в СРСР, та пісні українських авторів не залежно від виконавця і мови виконання. Тобто станція може не трансювавши жодної україномовної пісні виконати норму Нацради.
Про що ж йдеться в пропонованих змінах ? А в них пропонується щоб 75% з існуючих 50 % були виділені для пісень українською мовою. Задача для 3 класу середньої школи. 75% з 50 % це приблизно 37,5 % зі 100%.
А якщо перевести на більш доступну для звичайного споживача мову, то це 3 україномовні пісні з 8 які зазвичай транслюються за годину ефіру.
Тобто українці просять в своїй країні 3 пісні рідною мовою ?
Також є безпідставними заяви НАМУ про "обмеженням свободи творчості українських співаків, пісні яких англійською, кримсько-татарською, російською та іншими мовами не зможуть активно транслювати радіостанції", ніхто не забороняє радіостанціям транслювати більшу частку українських співаків, і понад 3 україномовні пісні можна вільно транслювати кримськотатарські,англійські і російські.
Чому спеціалісти Асоціації вводять в оману слухачів і виконавців ? На чий млин ллється вода в цьому питання ? І чиї інтереси відстоюються ? Просте питання залишається відкритим.
Вчора ввечері один з підписантів вже розібрався в застосованій маніпуляції і виклав своє спростування.
Лідера «Бумбоксу» обманом підбурили виступити проти квот для української пісні
Так, закон не є досконалий, так його можливо потрібно доробити, врахувати станції які є вузькоформатними, транслюють класичну чи джазову музику. Але лише 3 пісні ...... !!!
