Вчені сіетлського Університету Вашингтона довели можливість вбудовування в генетичний ланцюжок ділянок, які при зчитуванні комп'ютером зможуть його заражати, - Громадське.
За словами професора Тадаесі Коно, подібна практика може в майбутньому стати небезпечною, оскільки комп'ютерний аналіз ДНК стає все більш поширеним.
Це означає, що при роботі з обчислювальними біологічними машинами доведеться замислюватися не тільки про безпеку мережевого підключення, USB-накопичувачів і користувача за клавіатурою, але і зберігання в ДНК інформації.
Професор Коно називає це абсолютно новим класом загроз.
За словами Коно, механізм дії «заражених» ДНК ґрунтується на тому, що будь-який код, який обробляє комп'ютер, потенційно може отримати контроль над пристроєм.
Він порівняв це з технологіями, які використовують хакери, що ховають шкідливий код в веб-сторінках і електронній пошті.
Вчені розповіли, що злом системи відбувається на етапі стиснення даних: вірус, зашифрований у файлі з оцифрованої ДНК, отримує доступ до компресійного програмному забезпеченню, а потім і до всієї пам'яті комп'ютера, де вже починає сам запускати випадкові команди.