15 березня набирають чинності зміни до ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку проведення судово-медичної експертизи померлих. Гал-інфо звернулось до юристів "Юридичної ЛІГИ" за роз'ясненням.
Відповідно до нововведень експертиза проводитиметься експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи.
В попередній редакції дана стаття звучала наступним чином: «Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права».
Тобто, з середини березня експертиза проводитиметься виключно за ухвалою слідчого судді після відкриття кримінального провадження, яка прийматиметься за клопотанням слідчого, прокурора або сторони кримінального провадження.
Однак, важливим є встановлення категорії трупів людей, які обов’язково підлягають такій експертизі.
Так, пункту 5 розділу ІV Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини встановлено, що обов’язково направляють для проведення судово-медичної експертизи трупи (частини трупів) людей:
- з ознаками насильницької смерті або підозри на таку смерть;
- смерть яких настала раптово або при нез’ясованих обставинах;
- смерть яких настала поза місцем їхнього проживання;
- особу яких не встановлено.
Згідно із п. 3 розділу ІІ зазначеного порядку у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар чи фельдшер закладу охорони здоров’я, який констатує факт смерті, проводить огляд трупа, за результатами якого інформує органи та підрозділи Національної поліції та адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть (фельдшерської довідки про смерть).
Отже, такі зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які набули надзвичайного розголосу серед ЗМІ стосуються лише наведених обов’язкових випадків направлення для проведення судово-медичної експертизи та не стосуються усіх померлих.
