У четвер, 18 травня, до Львова завітав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Ахтем Чийгоз. Зустріч з політиком відбулась у бібліотеці ім. Іваничука.
Як розповів Ахтем Чийгоз, для нього, кримського татарина, Львів завжди асоціювався з Україною.
"Уперше, коли я потрапив до Львова, я їхав, відверто кажучи, в Україну. Для мене Київ на той час був територією, яка асоціювалась з владою, але там було багато "русскоязичної ментальності". Зараз це змінюється і це дійсно заслуга наших військових. Нарешті та пелена у ставленні до Росії спала, і потрохи вона відходить від всіх. І наша роль як України у світі дуже велика", — зауважив пан Чийгоз.
Наскільки важливою є перемога України для інших держав він нещодавно переконався на саміті Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва, що проходить в Туреччині. За словами Чийгоза, на захід також запрошені представники держав-сателітів колишнього радянського союзу.
"Їм [державам-сателітам колишнього СРСР] подобається, що ми робимо. Вони хочуть самі таке робити, але не можуть. Це й азербайджанці, і вірмени, грузини, молдовани, румуни тощо. Вони колись пробували, але в них не надто виходило. Вони дуже залежні й знають, що їхнє майбутнє залежить від того, коли Україна остаточно переможе цю державу-терористку", — поділився політик.
У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу Ахтем-ага згадав, що "геноцид, який чинить Росія проти нашого народу, немає коротких відрізків часу, він триває сотні років".
Будучи в Стамбулі чоловік зустрівся зі своїми земляками, які приїхали з півострова через Грузію, Казахстан й інші держави, щоб уникнути мобілізації РФ. Приблизно йдеться про 10 тисяч осіб, що переїхали.
"Усі вони мають бажання повернутись до Криму. І це відмінність порівняно з 2014 роком. Вони всі живуть цим... Мені дуже подобається загальна риторика щодо Криму зараз. Хтось, звісно, дає фантастичні прогнози: завтра, післязавтра, через два місяці, а військові уміло роблять свою роботу" — наголосив пан Ахтем.
Для кримського татарина визволення Криму почалося з Києва.
"У березні минулого року я сказав, що ми ідемо на Крим. Тому що все: ніяких червоних ліній не залишилось ні у людей, ні у влади, — переконаний він. — Я живу відчуттям того, що я все ж таки побачу свого тата, якому вже 86 років".
Повернення Криму — незворотний процес. У цьому, зі слів Чийгоза, переконані кримчани, які залишаються на окупованому півострові.
"Вони знаходяться під загрозою, але страху у них вже нема. Знаходячись в небезпеці, під тиском, терором, вони щоразу розмовляють між собою і передають, як колаборанти там між собою нервують, як військові мародери себе почувають. Ти розумієш: скрепа нема, усе рухнуло. Те, що Путін намагався вбити в голову про Крим як символ, собиратель земель — усе це стало бульбашкою", — сказав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Він впевнений, що під час повернення Криму до складу України більшість питань, якими сьогодні задаються українці, не буде.
"Що стосується реінтеграції колишніх окупованих територій, я вважаю, що з кожним нашим кроком на цих територіях, ми змінюємо не лише територіальні аспекти, ми змінюємо ситуацію політично і фізично. Уже ніхто не відчуває, що це буде повторюватись. У Крим теж, коли ми будемо входити, більшість із цих питань, що стоять зараз перед нами, уже не буде. До прикладу, що стосується колаборантів. Кожен з них знає, що буде відповідальний за ці злочини, які вони разом з окупантами коїли", — переконаний Чийгоз.
Він відзначив здобутки на материковій частині України, що стосуються питань захисту державної мови, викорінення російської присутності. Усе це настільки швидко змінюється, що входячи на ці території, не буде дискусії як раніше.
"Це стосується і декомунізації. Сьогодні ні в кого вже немає питання: чому в Одесі нарешті знесли пам'ятник Єкатерині", — зазначив нардеп.
Чийгоз додав, що кримських татар і українців єднає бажання бути ідентичними, незалежними, самостійними. І українці як ніхто розуміють корінний народ Криму у бажанні мати свою Батьківщину.
