Нинішні вибори ще задовго до їх офіційного старту охрестили найцікавішими в історії. Проте про попередні також є що розповісти. До цього українці шість разів обирали президента. Двічі це відбувалось через дострокові вибори. А одного разу результати навіть були анульовані.
Ми хочемо розповісти як це було – як українці вибирали своїх гарантів з 1991 до 2014 року.
Перші вибори Президента відбулись 1 грудня 1991 року. Тоді, окрім обрання головної посади, українцям пропонувалось проголосувати за Акт проголошення незалежності України. Позитивну відповідь дали 90,3% українців.
Президентом ж став Леонід Кравчук. У першому турі він набрав 63,6% голосів, після чого зникла потреба проводити другий. Його найближчий конкурент В’ячеслав Чорновіл набрав 23,2%. Кравчук переміг у всіх областях, крім Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської.
На виборах 1991 року було найменше кандидатів – всього шість. Також не потрібна була мільйонна грошова застава. Вона з’явилася аж в 2004 році та спершу становила 500 тис. гривень. Єдиною кваліфікаційною вимогою було зібрання 100 тис. підписів.
Наступні вибори Президента стали достроковими через високий рівень недовіри до чинного глави держави Кравчука. Проте спочатку йшлось лише про консультативний референдум щодо недовіри Президенту та Верховній Раді. Утім у вересні 1993 року парламент скасував референдум та призначив президентські та парламентські перевибори.
Вибори президента відбулись у 1994 році, в два тури – 26 червня та 10 липня. Попри високий рівень невдоволення політикою Кравчука, він разом із Леонідом Кучмою вийшов в другий тур. Розрив між ними становив 7% на користь першого президента. Проте результати голосування 10 липня були протилежними – Кучма набрав 52,4%, а Кравчук – 45%.
Кажуть, що Кучма не вірив у свою перемогу. Уранці, 11 липня, він прокинувся від дзвінка свого помічника Дмитра Табачника, який, власне, розповів йому цю радісню новину.
Результати виборів 1994 року вперше електорально поділили Україну на "Схід" та "Захід". Усі наступні волевиявлення прововжували цю традицію – був умовний "східний" виборець і такий самий "західний".
Кандидатів уже було семеро.
Треті президентські вибори відбулись у 1999 році. Вони пройшли у два тури – 31 жовтня та 14 листопада. В обох переміг знову Кучма, проте цього разу набагато впевненіше, ніж п’ять років тому.
У другий тур Кучма вийшов разом з комуністом Симоненком, який був найвигіднішим для нього суперником. Врезультаті перший набрав 56,2% голосів, а другий – 37,8%.
Перемога Леоніда Кучми значно мірою була заслугою його політтехнологів, які штучно вивели Симоненка в другий тур. Комуніст отримав присутність в найпопулярніших ЗМІ та позиціонувався як альтератива Кучмі. Решта ж кандидатів були дискредитовані. Відома історія про те, як нібито співробітник штабу Олександра Мороза замовив замах на Наталію Вітренко – у неї кинули дві гранати в Кривому Розі. Також на руку Кучмі зіграла трагічна смерть ще одного конкурента – В’ячеслава Чорновола, який, як і Мороз з Вітренко мав шанси на другий тур.
Четверті президентські вибори у 2004 знову продемострували поділ країни на дві частини. У двобої за головну посаду зійшлися два Віктори – Ющенко та Янукович. Перший був представником прозахідної патріотичної партії "Наша Україна", другий – лідером проросійської "Партії Регіонів".
Цього разу, щоб обрати президента українці аж тричі ходили на виборчі дільниці. У першому турі обидва кандидати набрали по 39% голосів, залишивши далеко позаду своїх конкурентів.
У другому турі практично всі соцопитування прогнозували впевнену перемогу Ющенка (різниця між рейтингами кандидатів сягала 10%). Те саме засвідчили і екзит-поли в день виборів. Проте офіційні результати виборів були протилежними – Янукович обійшов Ющенка із перевагою в 3% голосів.
Суттєва різниця між попередніми результатами та офіційними стала причиною Помаранчевої Революції. Протестувальники та опозиція заявляли про численні фальсифікації з боку штабу Януковича та вимагали призначити перевибори. Зрештою Верховна Рада, а потім Верховний Суд України анулювали результати волевиявлення та призначили третій тур. Там Ющенко переміг, набравши 51,9% голосів, тоді як у Януковича було 44,2%.
На п’ятих президентських виборах Янукович зумів взяти реванш. У 2010 році його головним суперником була Юлія Тимошенко – колишня соратниця Ющенка.
Уже в першому турі Янукович показав 10-відсоткову перевагу над лідеркою "Батьківщини" - 35,3% проти 25%. Що цікаво, ще чинний президент Ющенко оцінив цю пару як "вибори без вибору". Через це Тимошенко звинуватила його в роботі на Януковича та назвала ці слова державною зрадою.
У другому турі Янукович набрав 48,9% голосів, а Тимошенко – 45,4. Вона одразу ж не визнала результатів, заявила про численні фальсифікації та пообіцяла йти до суду. Утім, Вищий адмінсуд України скарги Тимошенко не задовольнив.
Шості президентські вибори як і в 1994 році стали достроковими. У зв'язку з самоусуненням Януковича (втечі) в лютому 2014 року Верховна Рада призначила вибори на 25 травня.
Впродовж цього часу українці жили без президента – обов’язки тимчасово виконував нинішній глава РНБО Олександр Турчинов.
На цих виборах через присутність російських військових не змогли проголосувати мешканці АР Крим та частин Луганської та Донецької областей. Також велика частина дільниць на Донбасі відкрились, але згодом були захоплені підконтрольними Росії бойовиками.
Вдруге в історії українці обрали президента в першому турі. Петро Порошенко набрав 54,7% голосів, тоді як його найближчий суперник Юлія Тимошенко – всього 12,8%. Третім несподівано став Олег Ляшко, який отримав 8,3%.
