Рік 1946. Золочівська виборча округа. Тут кандидатував неабихто, а сам голова облвиконкому Львівської обласної ради трудящих товариш Козирєв. Втім комуністам нелегко далась кампанія – довелось блокувати села введенням гарнізонів ВВ НКВД.
Про це йдеться у матеріалі дослідника Українського визвольного руху Петра Гниди.
Рівно ж червоні чітко усвідомлювали, що «не ликвидировав остатков банд украинско-немецких националистов, нельзя провести так, как это нужно выборы, потому что они могут тормозить работу и срывать ее».
За період з 22 січня до 16 лютого 1946 року лише на території колишнього Глинянського району більшовиками було: проведено операцій - 90, організовано засад - 161, убито повстанців - 11, захоплено повстанців - 9, тих хто допомагав повстанцям та зв’язкових - 47, явилось з повинною повстанців - 3, тих хто допомагав повстанцям та зв’язкових - 3, дезертирів - 8, викрито криївок - 65, пропущено населення через бесіди - 682, із «подучетного» елемента-107, вилучено трофеїв - 16 одиниць, в т.ч. кулеметів ручних - 2, автоматів - 6, гвинтівок - 1, пістолетів - 7, гранат - 3, різних патронів - 2080 шт. Проте, як резюмував представник обкому в Глинянському районі Кіслицин, повстанців «стало меньше, активность их стала неизмерно больше».
ОУН, у свою чергу, закликала бойкотувати вибори: «Сталінські вибори – це глум над демократією! Геть такі вибори! Ні один не ідемо до виборів! Хай живуть справжні вільні вибори в самостійній Українській державі! Хай живе справжня демократія!».
Рівно ж була широко проведена анти виборча акція, у формі нападів на гарнізони, виборчі дільниці, усіляких там агітаторів, проведення віч, рейдів, мітингів, розповсюдження відповідних листівок тощо.
Втім, незважаючи ні на що, Козирєв таки «переміг» й вдруге став депутатом ВР СРСР.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, у Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" небайдужий меценат приніс цінні знахідки – повстанські дереворити та агітки, які закликають ігнорувати вибори та не підтримувати окупаційну владу.
На агітках добре читаються написи: ʺСмерть Сталіну і його зграїʺ, ʺГаньба тим, які добровільно підуть до виборівʺ. ʺНе підемо голосувати за тюрми та заслання, за визиск та грабунок, за колгоспи, нужду і голодʺ.
На Західній Україні того періоду відбувалося декілька виборів. Приблизно можна орієнтуватися на виборчий процес 1946 року. Таким чином повстанці агітували населення не ходити на вибори організовані окупаційною владою, аби її не легітимізувати. Радянська влада могла у такий спосіб показувати, що населення їх підтримує, що приєднання, а по факту окупація, Західної України було добровільним. Вибори створювали ілюзію, що все відбувається за законом, а ті хто не підтримують окупантів – це вороги та заколотники.
