У роки німецької окупації у Львові видавали щоденну газету «Gazeta Lwowska». Практично у кожному номері газети були розміщені карикатури.
Підшивки цієї газети за 1941–1942 роки для аналізу та опрацювання працівникам Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» передали співробітники архіву Управління СБ України у Львівській області.
Про їх значення та політичний підтекст в коментарі Гал-інфо розповіла наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк.
«Маємо підшивки видання «Gazeta Lwowska» за 1941–42 роки. Виходила вона щодня та мала один розворот. Преса – це, фактично, дзеркало окупаційного життя і різних його проявів», - зазначила Олеся Ісаюк.
За словами дослідниці багато про тогочасне життя львів’ян в окупованому місті може розповісти політичний гумор на шпальтах газет.
«Політичний гумор – це цікаве явище. Звичайно, що ніхто не наважувався давати карикатури на Гітлера. Тут ми маємо справу із польським політичним гумором, а він є дуже в’їдливим», - зазначила Олеся Ісаюк.
Вона наголосила, що у 1941 році карикатури були переважно на побутову тематику, але у 1942 році стає яскраво вираженою політична складова та не прихований антисемітизм.
«Бачимо карикатуру на Сталіна, який сидить у Кремлі. Тут підпис про те, що пропаганда не розкаже, як Сталін сам міркує про близьку поразку. Тоді у Радянському Союзі взялися за боротьбу проти здачі у полон, переходів на бік ворога. Відомий наказ - «Ні кроку на зад». Це, власне, гумор ось у такому контексті», - звернула увагу дослідниця.
Також можна зустріти гумор із маніпуляцією.
«Бачимо, що радянці сидять на березі, а британці - на острові. Англієць каже: «Стрибни у воду, а на берег я тебе витягну». Щоправда у воді є щось подібне на акулу. Це дуже маніпулятивно, бо тоді Англія несла серйозні втрати у підводній війні»», - підкреслила Олеся Ісаюк.
Цікаво, що карикатури в газеті з’являються не одразу з моменту окупації Львова німцями.
«Перші два місяці вони були зайняті пропагандою нової влади, публікацією розпоряджень. І тільки згодом ми зустрічаємо вже карикатури на останній сторінці газети. Це газета урядова. Вона мала основні задачі – інформування населення про офіційні документи, інформування про важливі події у місті, джерело для приватних оголошень», - зазначила Олеся Ісаюк.
Вона додала, що на якийсь час політичний гумор зникає зі шпальт газети. На зміну йому приходить побутовий.
«На одній з таких карикатур можна побачити замасковану під побутову тематику дискримінаційну практику нацизму. «Сучасні діти». На картинці зображена гра у трамвай. І тут видно напис, який тримають діти: «Тільки для арійців». Так на рівні побуту просували ідеї розподілу людей», - сказала Олеся Ісаюк.
У 1942 році карикатури вже перенесені на першу шпальту. Тоді ж з’являється багато іронічних глузувань із союзників. Висміюється те, що союзники не можуть нічого вдіяти проти армії Гітлера.
Іронізують із союзу СРСР та США - Сталін в образі індіанця.
«Ще одна картинка - це вже шпилька для британців. Попереду США та СРСР, а позаду них стоїть кволий британець», - каже Олеся Ісаюк.
Також у 1942 році з’являється досить агресивні карикатури на антисемітську тематику.
«У 1942 році антисемітська пропаганда через урядову газету стає відвертою. Практично у кожній карикатурі є щось у такому стилі. Часто зустрічаються зображення шестикутної зірки», - сказала Олеся Ісаюк.
Окрім того у 1942 році «Gazeta Lwowska» публікує багато карикатур на Сталіна.
