Якби середовище Майдану висунув єдиного кандидата в президенти, це був би хороший сигнал для суспільства, і такий кандидат міг би отримати перемогу вже в першому турі. Про це сьогодні, 2 квітня, в ефірі Громадського інтернет-телебачення львівського Прес-клубу заявив львівський політолог Юрій Шведа.
На думку політолога, під час нинішньої виборчої кампанії основна боротьба розгорнеться між кандидатами так званого помаранчевого табору, а конкретніше, між програмами, які запропонують виборцям Тимошенко і Порошенко.
«Ключовим питанням нинішніх виборів буде питання напрямку, в якому розвиватиметься держава. Є три геополітичних вектори: на Захід, в Азію і залишити все як є. Крім них є ще чимало варіантів того, якою буде внутрішня політика, яке обличчя України запропонує той чи інший кандидат. Мені здається, що на цих виборах програма буде визначальною. Не у формальному сенсі, бо ми ще не маємо такого грамотного виборця, який читає програми. А в сенсі стратегічних напрямків розвитку. І друге – особистість кандидата. Можна запропонувати чудову програму, але вона все одно має бути під кандидата, відповідати його сутності, тому, чи здатен він виконати програму», – зазначив Юрій Шведа.
На його думку, в середовищі сил Майдану є три напрямки майбутнього ровику країни. Один з них – Тимошенко. Другий – радикальний, який представляє Дмитро Ярош. Третій – поміркований, центристський, уособленням якого є Петро Порошенко. Саме ці три концепції і змагатимуться на виборах.
Водночас експерт висловив сумнів, що Антимайдан буде ключовим гравцем під час нинішніх президентських виборів. «Думаю, їхні кандидати дезорганізовані, не мають ресурсу і потенціалу, не володіють підтримкою, яку мали раніше», - сказав він.
Юрій Шведа також зазначив, що опозиційним силам варто було б об’єднатися у відповідь на закиди Росії про нелегітимність нинішньої влади і те, що єдиним легітимним президентом України є Віктор Янукович. Також це дало б позитивний сигнал суспільству. Що вже зробили Віталій Кличко і Петро Порошенко.
«Стосовно участі у владі, цієї влади в Україні є стільки, що якби сіли за стіл переговорів, там би знайшлося місце для всіх. Але є проблема жлобства. Кожен, хто трохи вибився, хоче стягнути до себе все і відразу», – додав він.
