3 травня, у Всесвітній день свободи преси, ЮНЕСКО опублікувала нову доповідь, яка попереджає про зростання переслідувань та нападів на журналістів, які висвітлюють екологічні проблеми та зміни клімату.
Упродовж останніх 15 років щонайменше 749 журналістів або працівників новинних ЗМІ, які висвітлювали екологічні питання, зазнали нападів, а кількість дезінформації в Інтернеті за цей період різко зросла. ЮНЕСКО закликає посилити підтримку журналістів, які висвітлюють екологічні проблеми, та покращити управління цифровими платформами.
"Без достовірної наукової інформації про триваючу екологічну кризу ми ніколи не зможемо її подолати. Але журналісти, на яких ми покладаємося у розслідуванні цієї теми та наданні доступної інформації, наражаються на неприпустимо високі ризики в усьому світі, а в соціальних мережах активно поширюється дезінформація про клімат. У Всесвітній день свободи преси ми маємо підтвердити нашу відданість захисту свободи преси та журналістів у всьому світі", - заявила Одре Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.
У своїй новій доповіді "Преса та планета у небезпеці" ЮНЕСКО провела аналіз, який виявив випадки, коли в період з 2009 по 2023 рік принаймні 749 журналістів та працівників новинних ЗМІ, які висвітлювали екологічні проблеми, стали жертвами судових переслідувань, фізичного насильства, були затримані чи заарештовані, зазнали цькування в Інтернеті або були вбиті. З 2019 по 2023 роки відбулося понад 300 нападів, що на 42% більше, ніж у попередній п'ятирічний період (2014-2018 роки).
Доповідь буде представлена на Всесвітній конференції з нагоди Всесвітнього дня свободи преси 2024 року, яка відбудеться в Сантьяго (Чилі) 2-4 травня 2024 року. У ній підкреслюється, що проблема має глобальний характер: напади відбуваються в 89 країнах у всіх регіонах світу.
Зростання кількості фізичних нападів
Обсерваторія ЮНЕСКО із випадків убивств журналістів за останні 15 років зафіксувала щонайменше 44 випадки вбивств журналістів, які розслідували екологічні проблеми, з яких було розслідувано лише 5 випадків - ця шокуюча безкарність складає майже 90%. Крім того, у доповіді повідомляється про 353 випадки інших форм фізичного нападу. У ній також відзначається, що за останні роки кількість нападів зросла більш ніж удвічі: протягом 2014-2018 років було зафіксовано 85 випадків, тоді як у період 2019-2023 років – 183.
У березні 2024 року ЮНЕСКО провела опитування понад 900 журналістів із 129 країн світу, які висвітлюють екологічні проблеми. 70% журналістів повідомили, що зазнавали нападів, погроз чи тиску через їхню професійну діяльність. Серед них двоє з п'яти згодом зазнали фізичного насильства.
Отримані дані свідчать, що жінки-журналісти частіше, ніж чоловіки, стають жертвами цькування в Інтернеті, що підтверджує тенденцію, виявлену в попередній доповіді ЮНЕСКО "Озноб: Глобальні тенденції онлайн-насильства щодо жінок-журналісток".
Крім фізичних нападів, третина опитаних журналістів заявила, що зазнавала цензури, а майже половина (45%) вдавалася до самоцензури при висвітленні екологічних проблем, побоюючись нападів, розкриття джерел інформації або усвідомлюючи, що їхні матеріали суперечать цілям зацікавлених сторін.
Глобальна дорожня карта для боротьби з кліматичною дезінформацією
Одним з ключових результатів Всесвітньої конференції з нагоди Всесвітнього дня свободи преси стане Глобальна дорожня карта ЮНЕСКО з боротьби з кліматичною дезінформацією, яка визначатиме ролі держав, ЗМІ, наукової спільноти, дослідників, громадянського суспільства та цифрових платформ у підтримці й захисті журналістів, що висвітлюють екологічні проблеми, та забезпеченні надання достовірної інформації про довкілля й зміну клімату в Інтернеті.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азулє та президент Чилі Габріель Борич відкриють конференцію. Одре Азулє оголосить про запуск програми грантів для надання юридичної та технічної підтримки понад 500 журналістам, які висвітлюють екологічні проблеми та зазнали переслідувань, а також про нові ініціативи з розвитку критичного мислення щодо кліматичної дезінформації та вдосконалення регулювання цифрових платформ відповідно до "Керівних принципів регулювання цифрових платформ", представлених у листопаді минулого року.
